Гульбадан Бегам
| Гульбадан Бегам | |
|---|---|
| Прізвисько | Princess Rosebud і Lady Rosebody[1] |
| Народилася | 1523 або 1524[2] Кабул, Кабул |
| Померла | 7 лютого 1603 Агра, Імперія Великих Моголів |
| Поховання | Багх-Е Бабур |
| Країна | Імперія Великих Моголів |
| Діяльність | Історик |
| Знання мов | перська |
| Жанр | Q50821840? |
| Magnum opus | Humayunnamad |
| Титул | принцеса і Беґум |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Тимуриди |
| Батько | Бабур |
| Мати | Ділдар Бегам |
| Брати, сестри | Gulchehra Begumd, Fakhr-un-Nissad, Камран Мірза, Altun Bishikd, Askari Mirzad, Хумаюн і Гіндал Мірза |
| У шлюбі з | Хизр Ходжа |
| Діти | 1 син та 1 донька |
Гульбадан Бегам (1523 —1603) — представниця династії Великих Моголів, історикиня, письменниця.
Була донькою Бабура, засновника династії Моголів в Індії. Змалку супроводжувала батька разом з іншими членами родини під час численних походів. У 1540 році вийшла заміж за Хизра Ходжу. Того ж року після повалення влади її брата Хумаюна разом з родиною втекла до іншого брата Камрана, намісника Кабула. У 1558 році, незабаром після відновлення влади Моголів в Індії Гульбадан Бегам переїздить до Агри на запрошення свого небожа Акбара.
Після цього здебільшого приділяла час написаню своєї історичної праці, а також іншим літературним заняттям. Зібрала велику бібліотеку. У 1575—1582 роках здійснила подорож до Мекки. У 1603 році сприяла замиренню падишаха акбара з його сином Салімом (майбутнім Джаханґіром). Померла того ж року в Агрі.
Єдиною відомою на тепер працею Гульбадан Бегам є «Хумаюн-наме», що писана перською мовою. Збереглися лише окремі частини, де Гульбадан описує життя тюрків, походи Бабура та Хумаюна, життя у гаремі, також подається розповідь про її подорож до Мекки.
- Rebecca, Gould "How Gulbadan Remembered: The Book of Humāyūn as an Act of Representation, " Early Modern Women: An Interdisciplinary Journal, Vol. 6, pp. 121—127, 2011
- ↑ https://archive.org/details/lifewritingsofgu00beve/
- ↑ Catalogo of the National Library of India