Гулько Ярослав Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослав Гаврилович Гулько
Ярослав Гаврилович Гулько
Народився 3 жовтня 1930(1930-10-03) (93 роки)
м. Тернопіль, Польща
Громадянство Польща Польща УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність журналіст
Alma mater Тернопільська гімназія
Мова творів українська
Нагороди «Золоте перо», «Людина року»

CMNS: Гулько Ярослав Гаврилович у Вікісховищі

Яросла́в Гаври́лович Гулько (нар. 3 жовтня 1930, м. Тернопіль) — український журналіст, член Національної спілки журналістів України (1958), правління ТОО НСЖУ (від 1976). Володар Всеукраїнської журналістської премії «Золоте перо» (1995), переможець обласного конкурсу «Людина року» (2007, Тернопільщина). Лауреат багатьох творчих конкурсів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Тернопільську українську гімназію, по тому — Львівський університет.

Працював кореспондентом, згодом редактором, старшим редактором обласної редакції радіомовлення, старшим кореспондентом газети «Вільне життя», власним кореспондентом журналу «Людина і світ», кореспондентом газети «Тернопіль вечірній» (1992—2010).

Доробок[ред. | ред. код]

Є автором численних віршів, нарисів, оповідань, публіцистичних статей, репортажів.

Написав повість «Нічні вогники».

Тернополю присвятив близько 40 публікацій; був очевидцем довоєнного міста, пам'ятає руїни та згарища, в яких воно опинилося по війні, його закоханість у Тернопіль проявилася у статті «О, мій маленький Париж».

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]