Гуляйполе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуляйполе
Coats of arms of Hulaypole.svg
Герб Гуляйполя
Гуляйпільська районна рада 01.JPG
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Запорізька область
Район Гуляйпільський район
Рада Гуляйпільська міська рада
Код КОАТУУ 2321810100
Засноване 1785
Статус міста з 1938 року
Населення 13 446 (01.01.2019)[1]
Площа 23,1 км²
Густота населення 582,1 осіб/км²
Поштові індекси 70200—205
Телефонний код +380-6145
Координати 47°39′37″ пн. ш. 36°16′54″ сх. д. / 47.66028° пн. ш. 36.28167° сх. д. / 47.66028; 36.28167Координати: 47°39′37″ пн. ш. 36°16′54″ сх. д. / 47.66028° пн. ш. 36.28167° сх. д. / 47.66028; 36.28167
Висота над рівнем моря 109 м
Водойма Гайчур
Відстань
Найближча залізнична станція Гуляйполе
До станції 8 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 137 км
 - автошляхами 97,9 км
До Києва
 - автошляхами 613 км
Міська влада
Адреса 70200, Запорізька обл., Гуляйпільський р-н, м. Гуляйполе, вул. Шевченка, 15/2
Вебсторінка http://gpmrada.gov.ua

https://www.facebook.com/gpotg/

Міський голова Ярмак Сергій Олександрович

Commons-logo.svg Гуляйполе у Вікісховищі

Карта
Гуляйполе. Карта розташування: Україна
Гуляйполе
Гуляйполе
Гуляйполе. Карта розташування: Запорізька область
Гуляйполе
Гуляйполе

Гуляйпо́ле — місто (з 1938), центр Гуляйпільского району Запорізької області України. Орган місцевого самоврядування — Гуляйпільська міська громада. Станом на 1 січня 2018 року населення міста становить 13 680 осіб, а територіальної громади становить 18 820 осіб, що проживають в 31 населеному пункті громади.

У 1919-1921 столиця Вільної території.

Географія[ред. | ред. код]

Місто Гуляйполе розташоване в долині річки Гайчур (назва водойми етимологізується з тюркських мов — гай «вільний» + чул «степ»[2]), вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Марфопіль, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Зелене. Знаходиться за 8 км від однойменної залізничної станції та за 98 км від обласного центра міста Запоріжжя (автошляхи Н08 та Т 0814). На півночі Гуляйпільський район межує з Дніпропетровською областю, на сході — з Донецькою.

Історія[ред. | ред. код]

Село Гуляйполе було засновано в 1770-х рр. на колишніх землях Вольностей війська Запорозького низового в контексті політики Російської імперії по залюдненню та освоєнню завойованих запорозьких вольностей.

У 1785 році правління Катеринославського намісництва зобов'язало Новомосковський земський суд заснувати й облаштувати біля Гайчура при балці Калмичкі державну військову слободу Гуляйполе. Твердження окремих краєзнавців про те, що назву населеному пункту дали переселенці з міста Гуляйпіль (сучасний Новомиргород — районний центр Кіровоградської області), не витримує жодної критики та ґрунтується виключно на здогадках. Наразі ж, достеменно відомо та підтверджено архівними даними, що перші поселенці прибули до новоутвореного населеного пункту з території Стародубщини, а пізніше Київщини, Чернігівщини, Полтавщини та Слобідської України. Назва населеного пункту відбивала характер місцевості де він був заснований. Поселення традиційно ділилось на сотні - адміністративно-територіальні одиниці. Так заселялися Подолянська, Піщанська, Гурянська, Вербівська, Бочанська, Харсунська та пізніше Польська сотні. У 1794 році поселення мало 150 дворів.

У 1797 році побудовано дерев'яну православну церкву «Воздвиження Честного і Животворящого Христа Господнього», а Гуляйполе стає волосним центром Олександрівського повіту Катеринославської губернії.

Жителі краю активно займалися землеробством і тваринництвом. Розвивалася торгівля. У 1859 році в Гуляйполі відбувся перший ярмарок. Діяло більше півсотні торговельних підприємств із загальним обігом 1 млн рублів. Поряд з ними існувала велика кількість торговельних лавок. Торгівля сприяла припливові населення. Якщо у 1810 році тут проживало 1852 осіб, то у 1859 році — вже 2521 особа.

У пореформний період у Гуляйполі промислові підприємства виникали одне за одним. У 1882 році почав працювати завод сільськогосподарських машин підприємця Крігера. Через 10 років ще один такий завод і паровий млин відкрив капіталіст Кернер. Обидва заводи випускали жниварки, кінні молотарки, січкарні тощо. Великий паровий млин мав і поміщик Шредер. У наступні роки стали до ладу обозний та винокурний заводи, кілька олійниць, торговельні склади. В селі працювали 18 крамниць, торгівлею займалось близько трьох десятків купців. У 1898 році поблизу проклали залізницю Чаплине-Бердянськ, що сприятливо позначилось на економічному розвитку села.

Із середини XIX — початок XX століття село Гуляйполе перетворюється у торгово-промислове містечко. У 1913 році тут проживає 16 тис. 150 осіб.

У Гуляйполі працювали 2 заводи сільськогосподарських машин, чотири винокурні та одна пивоварня. Три парові млини були у Гуляйполі та ще десятки по навколишнім селам та економіях, що входили до гуляйпільської волості.. Окрім них навколо була велика кількість селянських «вітряків». Крім цього у Гуляполі працювало два цегельно-черепичних заводи та дванадцять по селах і хуторах.

Поряд із промисловими підприємствами, у селі існувало півтора десятка невеликих, напівкустарних виробництв — екіпажна майстерня, декілька гончарень, а також олійниці, кузні, столярні та інші майстерні.

З 1884 року й аж до Першої світової війни через кожні три роки у Гуляйполі відбувалися земські виставки-аукціони сільськогосподарської та промислової продукції.

Після Першої світової та Радянсько-української воєн у Гуляйполі відбуваються нові соціально-економічні перетворення, спричинені зміною державної влади та політичного режиму.

Широку відомість Гуляйполе набуло в роки Радянсько-української війни. Саме тут у 191921 рр. розташовувався центр махновського руху. Тут же народився і виріс Нестор Махно.

5 жовтня 1941 року радянські війська відійшли з міста. Восени 1943 року радянські війська повернулись у Гуляйполе.

Економіка[ред. | ред. код]

  • «Сільмаш», завод, ВАТ.
  • «Аграрний дім», ЗАТ.
  • Гуляйпільський машинобудівний завод.
  • ЗАТ «Гуляйпільський сирзавод».
  • Гуляйпільський елеватор.
  • Гуляйпільський завод лакофарбових виробів, ТОВ.
  • Гуляйпільський Райавтодор.

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

Гуляйполе.City — міське інтернет-видання, запущене у листопаді 2016 року колективом ТОВ "Редакція газети "Голос Гуляйпілля" та Агенцією розвитку локальних медіа "Або".[3]

Комунальне майно соціальної сфери Гуляйпільської міської територіальної громади, що знаходиться в місті[ред. | ред. код]

- Комунальний заклад «Гуляйпільська загальноосвітня школа I-III ступенів №1» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26073447);

- Комунальний заклад «Гуляйпільська загальноосвітня школа I-III ступенів №2» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ  26316812);

- Комунальний заклад «Гуляйпільська спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів» Гуляйпільської мської ради (ЄДРПОУ 26316829);

- Комунальний заклад «Гуляйпільський колегіум «лідер» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 25891980);

- Комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Джерельце» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123705);

- Комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Ластівка» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123711);

- Комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Ромашка» комбінованого типу Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123680);

- Комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Веселка» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123697);

- Комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Сонечко» комбінованого типу Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26469510).

- Комунальний заклад «Центр дитячої та юнацької творчості» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26469585)

- Комунальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 35689319)

- Комунальна установа «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 36807555)

- Комунальний заклад «Гуляйпільська дитяча школа мистецтв» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 36311756)

- Комунальна установа «Централізована бібліотечна система» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 02215785)

- Комунальний заклад «Централізована клубна система» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 36807529)

- Комунальна установа «Гуляйпільський краєзнавчий музей» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 36496868)

Комунальне майно соціальної сфери Гуляйпільської міської територіальної громади, що знаходиться в сільській місцевості[ред. | ред. код]

- Комунальний заклад «Успенівська загальноосвітня школа I-III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316893);

- Комунальний заклад «Червоненська загальноосвітня школа I-III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316930);

- Комунальний заклад «Темирівська загальноосвітня школа I-III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316947);

- Комунальний заклад «Мирненська загальноосвітня школа I-III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316858);

- Комунальний заклад «Гуляйпільська загальноосвітня школа I-III ступенів» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26316953);

- Комунальний заклад «Темирівський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Струмочок» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 40211734);

- Комунальний заклад «Успенівський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Золотий ключик» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 39556217);

- Комунальний заклад «Гуляйпільський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) «Казка» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 40211729);

- Комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Сонечко» комбінованого типу Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26469510);

- Комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти ясла-садок «Веселка» Гуляйпільської міської ради (ЄДРПОУ 26123697).

Персоналії[ред. | ред. код]

У Гуляйполі народилися українські письменники Раїса Іванченко, Григорій Лютий, Михайло Тардов, Олександр Михайлюта (автор кіносценарію художнього фільму «Секретний ешелон»), Леонід Юхвід. Тут жив і працював Василь Діденко, автор знаменитої пісні «На долині туман».

Також на гуляйпільщіні народився воротар збірної України з футзалу Литвиненко Дмитро Сергійович.

Пам'ятки і культура[ред. | ред. код]

Центр міста складає історичний архітектурний ансамбль будівель, які освячені історичними подіями, пов'язаними з революційною діяльністю легендарного ватажка селянського анархістського руху на півдні України (19181921 рр.) Нестора Івановича Махна.

Про махновщину, відомих земляків та етнографію краю можна дізнатися з експозиції Гуляйпільського краєзнавчого музею.

Починаючи від 2006 року, у Гуляйполі наприкінці серпня відбувається щорічний музично-літературний фестиваль «День Незалежності з Махном» (МахноФест). З 2009 року не проводиться.

6 листопада 2018 року у Гуляйполі гучно та творчо відсвяткували 130-річницю від дня народження відомого народного лідера, українського революціонера Нестора Махно[4].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]