Гулістан (місто, Узбекистан)
| Гулістан узб. Guliston | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 40°30′55″ пн. ш. 68°47′00″ сх. д. / 40.5153° пн. ш. 68.7833° сх. д. | ||||
| Країна |
 Узбекистан | |||
| Регіон | Сирдар'їнська область | |||
| Столиця для |
Сирдар'їнська область  (область Узбекистану) | |||
| Засновано |
19 століття | |||
| Статус міста | XIX століття | |||
| Площа |
20,26 км²[1] | |||
| Населення | 77,3 тис. (2010) | |||
| Висота НРМ |
271 м | |||
| Телефонний код |
(+998) +998 672 | |||
| Часовий пояс | +5 | |||
| GeoNames | 1513966 | |||
| OSM | r11086478 ·R | |||
| Поштові індекси |
120100 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Гулістан Гулістан (Узбекистан) | ||||
|
| ||||
 Гулістан у Вікісховищі | ||||
Гулістан (узб. Guliston; від перс. گلستانِ — квіткова країна) — місто , розташоване в Узбекистані, яке виконує функції адміністративного центру Сирдар'їнської області.
У XIX столітті існував кишлак Аччиккудук, що в перекладі означає «колодязь із солоною водою». У цьому населеному пункті налічувалося 40 дворів, а також були мечеть та чайхана.
У 1869 році за указом туркестанського генерал-губернатора К. П. Кауфмана розпочали вивчення можливостей зрошення Голодного степу. Ця ініціатива мала на меті покращення аграрного розвитку регіону та забезпечення сталого використання природних ресурсів.
Землекопи, які прибули з різних регіонів Росії для будівництва каналу, у 1886 році заснували в Ходжикенському повіті вісім невеликих російських селищ: Романовське (Селянське), Запорізьке, Надєждинське, Миколаївське, Обітоване, Нижньоволинське, Верхньоволинське та Конногвардійське (також відоме як Червона зоря).
У 1872 році розпочалося спорудження каналу завдовжки 84 км, названого на честь Миколи I, який був доведений до Мірзачуля (Гулістану). Цей канал став важливим елементом водозабезпечення регіону і був зданий в експлуатацію у 1895 році.
Із 7600 га зрошеної землі 2100 га були відведені князю, який проживав у селі Романовське, 3380 га отримали російські поселенці, а 220 га було виділено під голодностепове дослідне поле.
У 1897 році біля станції Голодний степ утворилося селище Духівське, а в 1906 році було створено селище Спаське. Напередодні Першої світової війни в цих уже об'єднаних поселеннях налічувалося 290 дворів, на місці яких згодом виросло місто Гулістан.
У цей же період прокладали залізницю від Самарканда до Ташкента через Голодний степ. Будівництво залізниці завершилося в 1895 році. Станцію Аччиккудук спочатку називали Грибоєдівка, а з 1905 року вона отримала назву Голодний степ, як і сусіднє селище.
У 1905 році в селищі були зведені будівлі управління каналом та першої російсько-туземної школи в Голодному степу. Ці заклади стали важливими елементами соціальної інфраструктури регіону. З 1910 року канал отримав нову назву — Північний Голодностепський, що відображало його значення для місцевого населення та економіки.
У 1922 році селище Голодний степ було перейменовано на Мірзачуль, і саме тоді воно стало головним центром вирощування бавовнику. У 1952 році Мірзачуль отримав статус селища міського типу та став частиною Ташкентської області, продовжуючи відігравати важливу роль в аграрному секторі регіону.
8 травня 1961 року селище міського типу Мірзачуль було перетворено на місто Гулістан. 26 листопада 1963 року Гулістан став адміністративним центром новоствореної Сирдар'їнської області. У 1989 році, внаслідок об'єднання Джиззакської та Сирдар'їнської областей, обласним центром стало місто Джиззак.
16 лютого 1990 року, після відновлення Джиззакської області, центр Сирдар'їнської області було перенесено з Джиззака в Гулістан. [2]
Гулістан розташований у південно-східній частині Голодного степу. Місто має залізничну станцію на лінії Ташкент-Хаваст.
Середньорічна кількість опадів у районі становить 295–300 мм. Середня температура січня сягає 2,5°C, тоді як мінімальна може опускатися до -35°C. У липні середня температура становить 28°C, а максимальна досягає 45°C.
Населення Гулістану:
Місто є найбільшим за чисельністю населення поселенням Сирдар'їнської області.[3][4]
У Гулістані функціонують різноманітні підприємства, серед яких ремонтно-механічний, маслоекстракційний, ліфтобудівний та металопереробний заводи, а також домобудівний комбінат. Місто також славиться кількома швейними і ткацькими фабриками та інструментальними електромайстернями.
Економіка Гулістана спеціалізується на виробництві, торгівлі та послугах. Тут розташовані 26 шкіл, 96 дошкільних освітніх організацій, 2 вищі навчальні заклади, 5 бібліотек, 89 закладів охорони здоров'я, 4 мечеті, 3 церкви, музично-драматичний театр і музей. В області діє 9 великих промислових підприємств, 58 спільних підприємств і 600 малих промислових підприємств.
_%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%B3._%D0%93%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD.jpg)
У Ґулистані знаходиться Сирдар'їнський обласний музично-драматичний театр, який є важливим культурним осередком регіону. Серед інших помітних місць міста варто відзначити центральну площу, Гулістанський міський парк та місцевий краєзнавчий музей, які приваблюють як мешканців, так і туристів. На території міста також знаходиться сад дружби Узбекистану та Китаю, що символізує дружні відносини між двома країнами.
У місті базується ФК «Гулістан» — професіональний футбольний клуб, який двічі здобував титул чемпіона Узбекистану, зокрема в 1992 та 2002 роках.
- Храм Святого Миколая — це видатна архітектурна пам'ятка, що розташована в місті Гулістан. Його історія починається в 1945 році, коли було ухвалено рішення про будівництво нового молитовного будинку на вулиці Туркестанській, 94. Попередником сучасного храму стала велика цегляна церква, зведена в 1890 році в селі Гулістан Туркестанської губернії Російської імперії. Ця церква могла вмістити щонайменше сто парафіян, проте була знесена в 1930-х роках за радянських часів. Новий молитовний будинок, збудований із саманної цегли, був зведений менш ніж за рік і 9 листопада 1945 року урочисто відчинив свої двері для парафіян, відновивши традицію духовного життя в регіоні.
- Османов Ділявер Мідатович (1981) — диригент Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва, Заслужений діяч мистецтв України.
- Шабля Михайло Ігорович (1986—2015) — капітан (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ Brinkhoff T. Citypopulation.de
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 1 лютого 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 30 липня 2012.]
- http://www.gulistan.moymir.uz/ [Архівовано 23 травня 2017 у Wayback Machine.]
| № | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ташкент  Наманган |
1 | Ташкент | Ташкент | 2 425 000 | 11 | Ургенч | Хорезмська | .JPG) Самарканд _-_Where_2005_Massacre_Took_Place_-_Andijon_-_Uzbekistan_(7544000842).jpg) Андижан | |
| 2 | Наманган | Наманганська | 597 000 | 12 | Джиззак | Джиззацька | |||
| 3 | Самарканд | Самаркандська | 530 000 | 13 | Чирчик | Ташкентська | |||
| 4 | Андижан | Андижанська | 417 000 | 14 | Термез | Сурхандар'їнська | |||
| 5 | Нукус | Каракалпакстан | 310 000 | 15 | Ангрен | Ташкентська | |||
| 6 | Бухара | Бухарська | 285 000 | 16 | Навої | Навоїйська | |||
| 7 | Карші | Кашкадар'їнська | 260 000 | 17 | Алмалик | Ташкентська | |||
| 8 | Фергана | Ферганська | 275 000 | 18 | Денау | Сурхандар'їнська | |||
| 9 | Коканд | Ферганська | 240 000 | 19 | Ґулістан | Сирдар'їнська | |||
| 10 | Маргілан | Ферганська | 223 000 | 20 | Каттакурган | Самаркандська | |||
|
Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |