Гумберт I (граф Савойський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гумберт I
Umberto Biancamano di Savoia.jpg
Народився 980
невідомо
Помер 1047
Ермійон
Поховання
невідомо : 
зображення місця поховання
Діяльність Лорд
Титул count of Savoyd і граф[d]
Рід Савойська династія
Брати, сестри Odond[1]
У шлюбі з Ancillad
Діти Оттон (граф Савойський), Амадей I (граф Савойський)[2][3], Burchard, bishop of Aostad[4] і Aymond
Armoiries Savoie Ancien.svg

Гумберт (Умберто) I Білорукий (фр. Humbert I aux Blanches Mains; бл. 9801047/1048) — 1-й граф Мор'єнна в 10031048 роках. Засновник Савойського дому. За життя його прізвисько не було відоме, вперше згадується в некролозі абатства Альтакомба в 1342 році. За однією версією є помилкою писаря, який повинен був написати Гумберт з білими фортецями (горами), за іншою версією прізвисько походить від чесної фіскальної політики графа, яку той здійснював чистими (білими) руками.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі шляхетського роду, але звідки саме існують дискусії: Провансу, Бургундії або Саксонії. За легендою XV ст. предком був Бертольд, онук імператора Оттона I з Саксонської династії. Висловлюється більш слушна думка, що Гумберт був родичем (можливо братом або небіжем) Ерменгарди, дружини Рудольфа III, короля Бургундії. Його батько звався Амадей.

Спочатку володів землями біля міста Белле, де його брат Оттон був єпископом. Вперше письмово згадується 1000 року. Рудольф III призначив Гумберта керувати королівськими замками в графствах Вьєн і Серморнс.

Вперше з титулом граф згадується в документах від 1003 року. Ймовірно тоді успадкував за правом дружини графство Аоста, а потім отримав Вале, але як граф Аости згадується письмово лише в 1023 році. Протягом 1010-х років активно бере участь у мирових судах, дипломатчиних завданнях. 1022 року вперше згадується як граф Мор'єнн, проте вимушений був протистояти місцевим єпископам. 1025 року виступив проти Брошара, єпископа Аости. Невдовзі домігся обрання свого сина Бурхарда коад'ютором єпископа Аостського, який 1032 року став новим єпископом Аости.

1032 року після смерті короля Бургундії підтримав імператора Конрада II в боротьбі за Бургундське королівство з графом Едом II де Блуа, якого підтримав Аріберт, архієпископ Міланський. 1033 року переміг Еврар, єпископа Мор'єнна, який підтримав Еда II. 1034 року разом з військом маркграфа Боніфація IV Тосканського приєднався до імператорської армії в Женеві, а потім рухався до Арля, де Конрада II було короновано бургундською короною. Землі єпископства Мор'єнн було передано в управління Гумберта I, який отримав посаду імператорського намісника і графа в бургундському пагі Савоенс (в подальшому перетворилося на графа Савойського).

1038 року отримав титул графа Серморенс і Тарантез, володіння яких контролювали гірські проходи з Італії до Бургундії і Швабії. Це дало можливість стягувати різні мита з торгівців, завдяки чому графська скарбниця швидко наповнилася. Резиденцією став замок Шарбоньєр в долині Мор'єнн (неподалік міста Егбель). 1039 року підтримав нового імператора Генріха III проти повсталих бургундських графів і єпископів.

1042 року зробив дві пожертви для абатства Сен-Шаффре, 1 — для церкви Св. Лоренцо в Греноблі. 1046 року надав кошти кафедральному собору в Сен-Жан-де-Мор'єнн. Того ж року отримав остаточно підтвердження титулу і володіння графа Мор'єннського. Помер 1047 або 1048 року в Ермійоні. Йому спадкував старший син Амадей I.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Анселі, яка була за різними відомостями донькою Ансельма Аостського або Анцилла Ленцбурзького, церемонімейстера Буругндії чи з роду Ансельмідів

Діти:

  • Амадей (д/н—1056), 2-й граф Мор'єнн (Савойї)
  • Аймон (д/н—1054/1056), єпископ Сьона
  • Бурхард (д/н—1068/1069), єпископ ліону
  • Оттон (д/н—1057), 3-й граф Мор'єнн (Савойї)

Коханка — невідома

діти:

  • Аделаїда (д/н—1025), дружина Гіга I, графа д'Альбона

Джерела[ред. | ред. код]

  • Laurent Ripart, Les fondements idéologiques du pouvoir des comtes de la maison de Savoie (de la fin du Xe siècle au début du XIIIe siècle (unpublished PhD thesis, Université de Nice, 1999).
  • Savoia, Maria José di, Le origini di Casa Savoia, Oscar Storia Mondadori, Milano 2001.
  • C. Ducourthial, ‘Géographie du pouvoir en pays de Savoie au tournant de l'an Mil,’ in C. Guilleré, J- M. Poisson, L. Ripart and C. Ducourthial, eds., Le royaume de Bourgogne autour de l'an mil (Chambéry, 2008), pp. 207—246.
  1. https://www.mgh-bibliothek.de/dokumente/b/b071315.pdf
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. http://archives-en-ligne.savoie.fr/dossiers_sabaudia/maisondesavoie/02-amedee1.php
  4. http://archives-en-ligne.savoie.fr/dossiers_sabaudia/maisondesavoie/01-humbert1.php