Гунарс Біркертс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гунарс Біркертс
латис. Gunārs Birkerts
Народився 17 січня 1925(1925-01-17) (93 роки)
Латвія Рига, Латвія
Помер 15 серпня 2017(2017-08-15)[1] (92 роки)
Needham[d], Норфолк, Массачусетс, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність латвієць
Діяльність архітектор
Alma mater Технічна вища школа, Штутгарт
Заклад Мічиганський університет
Членство Академія наук Латвії
Діти Sven Birkerts[d]
Нагороди LVA Order of the Three Stars - Commander BAR.png Офіцер Ордену Трьох зірок
Сторінка в Інтернеті gunnarbirkerts.com
Федеральний резервний банк Міннеаполіса, 1973 р., (в даний час: Marquette Plaza), у своїй первісній конфігурації.

Гунарс Біркертс (латис. Gunārs Birkerts, 17 січня 1925(19250117), Рига, Латвія — 15 серпня 2017) — американський архітектор латвійського походження, який протягом більшої частини своєї кар'єри працював над метрополітеном міста Детройт штату Мічиган. Серед його проектів є Корнінзький Музей скла в місті Корнінг, Нью-Йорк, будівля пожежної станції в Корнінгу, Marquette Plaza у Міннеаполісі штат Міннесота, Кемперський музей сучасного мистецтва в Міссурі і будівля Посольства США в Каракасі, Венесуела. Його останнім проектом є Національна бібліотека Латвії, що побудована в 2014 році в Ризі, Латвія. Національну бібліотеку називають Замком Світла, її архітектурна форма є пізнавальною і черпає натхнення з латиського фольклору.

Фасад і план поверху будівлі пожежної станції у Корнінгу. Будівля має строгу форму, де невеликі транспортні засоби розміщуються в вузькій ділянці на кінчику. Всі функціональні кімнати розміщені в основу трикутника, наприклад, роздягальні, складське приміщення, їдальня, гуртожиток і офіс, де всі кабінети обєднані широким коридором.[2]

Біографія[ред. | ред. код]

Гунарс Біркертс народився в Латвії, але втік від наступаючої радянської армії у кінці Другої світової війни. Закінчив Технічну вищу школу Штутгартського університету (Штутгарт, Німеччина). У 1949 році Біркертс приїхав до Сполучених Штатів і працював спочатку у Perkins and Will, потім на Ееро Саарінена, і нарешті, на Мінору Ямасакі перед тим як відкрити свій власний офіс в передмісті Детройта.

Біркертс спочатку був співвласником товариства Birkerts and Straub; після того як товариство розпалося, фірма стала називатися Gunnar Birkerts and Associates. Фірма отримала почесні нагороди за свої проекти від Американського інституту архітекторів в 1962, 1970 та 1973 роках, а також численні нагороди від Мічиганського товариства архітекторів.

Біркертс почав викладати на факультеті архітектури та містобудування Університету штату Мічиган в 1959 році і викладав до 1990 року. ACSA (Асоціація університетських шкіл архітектури) нагородила Біркертса званням Почесний професор в 1989-90 роках.

Біркертс отримав стипендію Американського інституту архітекторів в 1970 році. Став членом Латвійської асоціації архітекторів в 1971 році. Є володарем численних індивідуальних нагород, включаючи стипендію від Фонду Грехем у 1971 році, золоту медаль Мічиганського товариства архітекторів в 1980 році, Меморіальну премію Арнольда В. Бруннера в архітектурі Американської академії і інституту мистецтв і літератури в 1981 році, а в 1993 році отримав нагороду Митець року штату Мічиган. Він отримав почесний докторський ступінь від Ризького технічного університету в 1990 році, Орден Трьох зірок Латвійської Республіки в 1995 році і Велику медаль Академії наук Латвії в 2000 році.

Біркертс керує архітектурним б'юро в Уелслі (Массачусетс).

Його сином є відомий літературний критик Свен Біркертс.

Біркертс є почесним професором Університету штату Іллінойс і професором-резидентом Американської академії в Римі. Він є членом Латвійського союзу архітекторів, почесний член Академії наук Латвії і іноземний член Ризького технічного університету.

Крім національної бібліотеки в Ризі, Біркертс побудував ряд визначних будівель в Сполучених Штатах, включаючи Федеральний резервний банк в Міннеаполісі, Корнінзький музей скла, Х'юстонський музей сучасного мистецтва, Юридичний коледж університету Айови, будівлю публічної бібліотеки в місті Дулут (Міннесота)[3], будівлю посольства США у Венесуелі тощо.

Архітектурні роботи[ред. | ред. код]

У фірмі Perkins and Will

У фірмі Ееро Саарінена

у фірмі Мінору Ямасакі

Персональні роботи

Публікації[ред. | ред. код]

  • Birkerts, Gunnar, Gunnar Birkerts — Metaphoric Modernist, Axel Menges, Stuttgart, Germany 2009; ISBN 978-3-936681-26-0
  • Birkerts, Gunnar, Process and Expression in Architectural Form, University of Oklahoma Press, Norman OK 1994; ISBN 0-8061-2642-6
  • Birkerts, Gunnar, Subterranean Urban Systems, Industrial Development Division-Institute of Science and Technology, University of Michigan 1974
  • Kaiser, Kay, The Architecture of Gunnar Birkerts, American Institute of Architects Press, Washington DC 1989; ISBN 1-55835-051-9
  • Martin, William, Gunnar Birkerts and Associates (Yukio Futagawa, editor and photographer), A.D.A. Edita (GA Architect), Tokyo 1982
  • Gunnar Birkerts & Associates, IBM Information Systems Center, Sterling Forest, N.Y., 1972; Federal Reserve Bank of Minneapolis, Minnesota, 1973 (Yukio Futagawa, editor and photographer), A.D.A. EDITA (GA Architecture), Tokyo 1974

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]