Гунарс Біркертс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гунарс Біркертс
латис. Gunārs Birkerts
Народився 17 січня 1925(1925-01-17) (96 років)
Латвія Рига, Латвія
Помер 15 серпня 2017(2017-08-15)[1][2] (92 роки)
Нідем, Норфолк, Массачусетс, США
Громадянство США США
Національність латвієць
Діяльність архітектор
Alma mater Технічна вища школа, Штутгарт
Заклад Університет Мічигану
Членство Академія наук Латвії
Батько Q86002919?
Діти Sven Birkertsd
Нагороди LVA Order of the Three Stars - Commander BAR.png Офіцер Ордену Трьох зірок
Сайт gunnarbirkerts.com
Федеральний резервний банк Міннеаполіса, 1973 р., (в даний час: Marquette Plaza), у своїй первісній конфігурації.

Гунарс Біркертс (латис. Gunārs Birkerts, 17 січня 1925(19250117), Рига, Латвія — 15 серпня 2017) — американський архітектор латвійського походження, який протягом більшої частини своєї кар'єри працював над метрополітеном міста Детройт штату Мічиган. Серед його проектів є Корнінзький Музей скла в місті Корнінг, Нью-Йорк, будівля пожежної станції в Корнінгу, Marquette Plaza у Міннеаполісі штат Міннесота, Кемперський музей сучасного мистецтва в Міссурі і будівля Посольства США в Каракасі, Венесуела. Його останнім проектом є Національна бібліотека Латвії, що побудована в 2014 році в Ризі, Латвія. Національну бібліотеку називають Замком Світла, її архітектурна форма є пізнавальною і черпає натхнення з латиського фольклору.

Фасад і план поверху будівлі пожежної станції у Корнінгу. Будівля має строгу форму, де невеликі транспортні засоби розміщуються в вузькій ділянці на кінчику. Всі функціональні кімнати розміщені в основу трикутника, наприклад, роздягальні, складське приміщення, їдальня, гуртожиток і офіс, де всі кабінети об'єднані широким коридором.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Гунарс Біркертс народився в Латвії, але втік від наступу радянської армії у кінці Другої світової війни. Закінчив Технічну вищу школу Штутгартського університету (Штутгарт, Німеччина). У 1949 році Біркертс приїхав до Сполучених Штатів і працював спочатку у Perkins and Will, потім на Ееро Саарінена, і нарешті, на Мінору Ямасакі перед тим як відкрити свій власний офіс в передмісті Детройта.

Біркертс спочатку був співвласником товариства Birkerts and Straub; після того як товариство розпалося, фірма стала називатися Gunnar Birkerts and Associates. Фірма отримала почесні нагороди за свої проекти від Американського інституту архітекторів в 1962, 1970 та 1973 роках, а також численні нагороди від Мічиганського товариства архітекторів.

Біркертс почав викладати на факультеті архітектури та містобудування Університету штату Мічиган в 1959 році і викладав до 1990 року. ACSA (Асоціація університетських шкіл архітектури) нагородила Біркертса званням Почесний професор в 1989-90 роках.

Біркертс отримав стипендію Американського інституту архітекторів в 1970 році. Став членом Латвійської асоціації архітекторів в 1971 році. Є володарем численних індивідуальних нагород, включаючи стипендію від Фонду Грехем у 1971 році, золоту медаль Мічиганського товариства архітекторів в 1980 році, Меморіальну премію Арнольда В. Бруннера в архітектурі Американської академії і інституту мистецтв і літератури в 1981 році, а в 1993 році отримав нагороду Митець року штату Мічиган. Він отримав почесний докторський ступінь від Ризького технічного університету в 1990 році, Орден Трьох зірок Латвійської Республіки в 1995 році і Велику медаль Академії наук Латвії в 2000 році.

Біркертс керує архітектурним бюро в Уелслі (Массачусетс).

Його сином є відомий літературний критик Свен Біркертс.

Біркертс є почесним професором Університету штату Іллінойс і професором-резидентом Американської академії в Римі. Він є членом Латвійського союзу архітекторів, почесний член Академії наук Латвії і іноземний член Ризького технічного університету.

Крім національної бібліотеки в Ризі, Біркертс побудував ряд визначних будівель в Сполучених Штатах, включаючи Федеральний резервний банк в Міннеаполісі, Корнінзький музей скла, Х'юстонський музей сучасного мистецтва, Юридичний коледж університету Айови, будівлю публічної бібліотеки в місті Дулут (Міннесота)[4], будівлю посольства США у Венесуелі тощо.

Архітектурні роботи[ред. | ред. код]

У фірмі Perkins and Will

У фірмі Ееро Саарінена

у фірмі Мінору Ямасакі

Персональні роботи

Публікації[ред. | ред. код]

  • Birkerts, Gunnar, Gunnar Birkerts — Metaphoric Modernist, Axel Menges, Stuttgart, Germany 2009; ISBN 978-3-936681-26-0
  • Birkerts, Gunnar, Process and Expression in Architectural Form, University of Oklahoma Press, Norman OK 1994; ISBN 0-8061-2642-6
  • Birkerts, Gunnar, Subterranean Urban Systems, Industrial Development Division-Institute of Science and Technology, University of Michigan 1974
  • Kaiser, Kay, The Architecture of Gunnar Birkerts, American Institute of Architects Press, Washington DC 1989; ISBN 1-55835-051-9
  • Martin, William, Gunnar Birkerts and Associates (Yukio Futagawa, editor and photographer), A.D.A. Edita (GA Architect), Tokyo 1982
  • Gunnar Birkerts & Associates, IBM Information Systems Center, Sterling Forest, N.Y., 1972; Federal Reserve Bank of Minneapolis, Minnesota, 1973 (Yukio Futagawa, editor and photographer), A.D.A. EDITA (GA Architecture), Tokyo 1974

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]