Гундерік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гундерік
Народився 379(0379)
земля біля Одера
Помер 428
Севілья
Громадянство
(підданство)
Вандали
Національність вандал
Діяльність король
Титул король
Термін 406—428 роки
Попередник Годигісел
Наступник Гейзеріх
Конфесія аріанство
Рід Асдінґи
Батько Годигісел
Брати, сестри  • Гейзеріх
Діти 2 сини

Гундерік (Guntharîx 379 —428) — король вандалів у 406418 роках й 1-й король Королівства вандалів і аланів у 426—428 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син короля Годигісела. після загибелі останнього у битві у ріпуарськими франками неподалік від Неккара, став новим королем вандалів-асдинґів. У ніч з 31 грудня 406 року на 1 січня 407 року в союзі з Фрідубальдом, королем вандалів-силінгів, Респендіалом і Гоаром, королями аланів, Ґундагаром, королем бургундів, Гермеріхом, королем квадів-свевів, вандали-силінги перетнули Рейн.

Війська Гундеріка грабували північногалльські землі на шляху на захід і південь, зокрема сплюндрували Могунтіак, рухаючись через Аквітанію досягали Нарбоннської Галлії. Восени 409 року, скориставшись протистоянням Константа II з магістром армії Геронтієм, разом з аланами та вандали-силінгами перетинають Піренеї й займають східну частину провінції Галлеція, де стає федератом імперії. Незабаром Гундерік доволі самостійним, заснувавши власне королівство. Але воно зазнало нападу свевів (володіли Західною Галлецією), й у 414 році Гундерік відступив до Карфагенської Іспанії.

У 416—417 роках вестготів на чолі із Валлією проти вандалів-силінгів не надав останнім якоїсь допомоги. За це Валлія не став знищувати вандалів Гундеріка, уклавши з останнім мирний договір та передавши тому частину земель силінгів. Вандали-силінгів, що вижив, приєдналися до вандалів-асдингів.

У 418 році уклав союз з аланами. Скориставшись справами Теодоріха I, короля вестготів, в Галлії, Гундерік зумів зайняти Бетіку та зміцнившись в Карфагенській Іспанії. Того ж року виступив проти свевів, завдавши їм поразки, змусивши відступити у гірську частину Галлеції. Водночас захопив Новий Карфаген (сучасну Картахену). Втім у 419 році римське військо прийшло на допомогу свевам, й Гундерік з військом відступив до Бетіки та півдня Карфагенської Іспанії.

У 422 році проти вандалів виступили вестготи в союзі з римлянами. Коли перемога була вже близька, готи вдарили своїм союзникам в тил, і римляни зазнали тяжкої поразки. після цього державу Гундеріка тривалий час не турбували внаслідок війни вестготів з римлянами. У 425 році флот Гундеріка пограбував Балеарські острови та узбережжя Мавретанії.

У 426 році після знищення королівства аланів в Лузітанії останні доєдналися до держави Гундеріка, який прийняв титул короля вандалів і аланів. У 427 році почалася війна з вестготами. У 428 році під час боїв в Севільї Гундеріка було вбито. Владу успадкував його зведений брат Гейзеріх, яких вбив малолітніх синів Гундеріка.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ludwig Schmidt, I suebi, gli alani, e i vandali in Spagna. La dominazione vandalica in Africa 429—533 in Storia del mondo medievale, vol. I, 1999, pp. 301—319
  • Helmut Castritius: Die Vandalen. Etappen einer Spurensuche. Kohlhammer, Stuttgart u.a. 2007, ISBN 3-17-018870-4, S. 49ff.
  • Heather, Peter (2009): Empires and Barbarians: Migration, Development and the Birth of Europe, London, Macmillan, ISBN 978-0-330-49255-3.
  • Jacobsen, Torsten Cumberland: A History of the Vandals. Westholme Publishing, Pennsylvania, 2012. ISBN 978-1-59416-159-9