Гуннар Гокмарк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуннар Гокмарк
швед. Gunnar Hökmark
Gunnar Hökmark 01.JPG
Народився 19 вересня 1952(1952-09-19) (68 років)
Істад, Мальмегус (лен), Швеція
Країна Flag of Sweden.svg Швеція
Діяльність політик, економіст, блогер
Alma mater Лундський університет
Знання мов шведська
Посада Депутат Європейського парламенту[1], Депутат Європейського парламенту[1], Депутат Європейського парламенту[1], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, Chair of the Committee on the Constitutiond, member of the Committee on Foreign Affairsd, Member of the Committee on Industry and Traded, Member of the Committee on Defenced, Member of the Committee on Cultural Affairsd, Member of the Committee on Cultural Affairsd, member of the Committee on Financed, Member of the Committee on European Union Affairsd, Member of the Committee on Defenced і Member of the Committee on the Constitutiond
Партія Помірна коаліційна партія (Швеція)
Батько Gösta Hökmarkd
Нагороди
Орден Білої зірки 3 ступеня

Андерс Гуннар Хокмарк (швед. Anders Gunnar Hökmark; нар. 19 вересня 1952(19520919), Істад, Сконе, Швеція) — шведський економіст і політик, колишній член Риксдагу, депутат Європейського парламенту.

Життєпис[ред. | ред. код]

Андерс Гуннар Хокмарк народився 19 вересня 1952 року у шведському місті Істад. У 1975 році отримав ступінь з економіки в Лундському університеті. У тому ж році він став офіцером запасу бронетанкових військ. Він працював в компанії Unilever, виконавчим директором консультативної групи Timbro IDE і директором Інституту реформування.

Почав займатись політичною діяльністю в рамках правоцентристської Поміркованої коаліційної партії. З 1979 до 1984 він обіймав посаду голови молодіжного крила партії. У період 1981—1983 головував у DEMYC (Демократична Молодіжна Співдружність Європи). У 1990-х він був генеральний секретарем поміркованої партії.

У період з 1982 по 2004 рік він отримував мандат члена парламенту Швеції. На початку 1990-х підтримував прагнення до незалежності Литви, Латвії та Естонії, проводив організацію мітингів у Стокгольмі на підтримку отримання суверенітету для цих країн.

У 2004 році він був обраний до Європарламенту, віце-голова фракції Європейської народної партії. На європейських виборах у 2009 і 2014 роках з успіхом переобирався.

Головував у Товаристві «Швеція — Ізраїль». Він опублікував кілька книг, в тому числі присвячених європейським питанням.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]