Гуньба блакитна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуньба блакитна
Trigonella caerulea.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Trifolieae
Рід: Гуньба (Trigonella)
Вид: Гуньба блакитна
Біноміальна назва
Trigonella caerulea
(L.) Ser., 1825[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Trigonella caerulea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Trigonella caerulea
EOL logo.svg EOL: 644031
IPNI: 523910-1
ITIS logo.svg ITIS: 27009
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 200963

Гуньба блакитна (Trigonella caerulea) — вид рослин родини бобових (Fabaceae) підродини метеликових (Faboidae).

Опис і особливості вирощування[ред. | ред. код]

Однорічна трав'яна рослина, заввишки 30-100 см, з численними прямими гілками, які направлені вгору. Прилистники трикутні, зубчасті. Листки довгочерешкові, трійчасті, з яйцеподібними, до 5 см завдовжки листочками, по краю гострозубчатими. Суцвіття в пазухах верхніх листків, густе, кулясте. Квітки блакитні, інколи майже білі, дрібні, до 6,5 мм завдовжки. Плоди — дрібні оберненояйцеподібні боби до 6 мм довжиною з нечисленним (2-3) насінням. Насіння світле, 1-2 мм в діаметрі, злегка сплюснуте.

Порівняно холодостійка рослина. Краще висівати у другій половині квітня. Оптимальні способи сівби — широкорядний (45 х 15, 60 х 15 см), або стрічковий (20+50) х 15 см. Глибина сівби 1,5 — 2,0 см. Сходи появляються на 8 — 10 добу. Незважаючи на відносну посухостійкість, гуньба під час цвітіння і формування насіння вимоглива до вологи. Перезволоження не переносить і швидко жовтіє. Для кращого росту бажано використовувати фосфатмобілізуючі мікроорганізми. Добрий попередник для усіх овочевих рослин, окрім бобових.

Кількість хромосом у соматичних клітинах складає 2n=16, або 32.

Поширення[ред. | ред. код]

У дикому стані росте у середньоземноморських країнах. Культивується в Європі, Туреччині та Закавказзі.

Використання[ред. | ред. код]

Для отримання ароматної приправи з ароматом грибів необхідно дотримуватися певних вимог. Верхівки пагонів скошують у період молочно-воскової стиглості бобів, коли вони мають найкращий аромат. Скошують на висоті 10-20 см, що дає можливість отримати отаву після повторного відростання. Зрізані рослини висушують у тіні під навісами. Після чого перетирають у порошок під назвою «грибна трава». Аналогічний продукт можна отримати і від розмелювання насіння.

Гуньбу блакитну використовують у кулінарії. Висушені та розмелені верхівки пагонів і плодів є основною сировиною до виробництва грузинської приправи уцхо-сунелі та одним із інгредієнтів приправи хмелі-сунелі. Надає дуже приємний присмак і аромат квашеній капусті, солоним огіркам, м'ясним і рибним стравам, супам. Має використання у сироварінні.

Рослина мість сапоніни стероїдні та амінокислоту канавалін. У народній медицині використовують при очних хворобах, як сечогінне, болетамувальне, протипухлинне, а також при подагрі і асциті. Відвар насіння як лактогенний засіб, а у ветеринарії — при ящурі.

Література[ред. | ред. код]

  • Лавренов В. К., Лавренова Г. В. Полная энциклопедия лекарственных растений. Том II (Раздел 1229. Пажитник голубой)/СП.: "Издательский Дом «Нева»; М.: «ОЛМА-ПРЕСС». 1999, 816 с. ISBN 5-7654-0260-7; ISBN 5-7654-0261-5; ISBN 5-224-00086-6; ISBN 5-224-00087-4
  • Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Hydrangeaceae — Haloragaceae. / Сем. 10. Fabaceae — Бобовые, род 51 — Trigonella. — Л.: Изд-во «Наука», 1987. — 328 с.
  • Сич З. Д. Овочева екзотика: Монографія / З. Д. Сич, І. М. Бобось. — Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД». — 264 с. ISBN 978-617-7121-17-5

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Trigonella caerulea information from NPGS/GRIN. www.ars-grin.gov. Архів оригіналу за 2013-11-12. Процитовано 2013-07-29. 

Галерея[ред. | ред. код]