Гуньба сінна
| Гуньба сінна | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Trigonella foenum-graecum L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||
|
Гуньба сінна (буркотина, грецьке сіно, окладник, сіре зілля, пажитник, шамбала, фенугрек, чаман, грибна трава) (Trigonella foenum-graecum L.) — однорічна пряно-ароматична рослина, заввишки 50-60 см. Належить до родини бобових.
Будова[ред. | ред. код]
Цвіте невеликими жовтими квітами. Плоди утворюються в стручках трикутної форми, коричнювато - жовтого кольору (4 мм), не менше як 20 насінин в стручку.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Гуньба сінна має лікувальні властивості, її використовують у фармацевтиці. Вона містить 30 % слизу, який іде на виготовлення бактерицидних пластирів. Використовується як відхаркувальний та протизапальний засіб.
Молоденькі листочки гуньби сінної додають до салатів, супів та соусів. Найбільше використання має сухе та змелене насіння: його беруть за основу багатьох приправ: карі, хмелі-сунелі, із замоченого насіння на Близькому Сході виготовляють соус хільбе, а в тамільській кухні його додають до тіста страв ідлі, доса, уттапам[1]; використовують у кондитерських виробах. За смаком воно солодкувате з гірчинкою. Після обсмажування смак покращується, набуває присмаку паленого цукру. Насінням ароматизують деякі сорти сиру. Також використовують висушену верхівку рослини, розтерту в порошок. Ці прянощі додають до страв з картоплі, грибів, цибулі. З пророслого насіння роблять салати.
Рослину вирощують у промислових масштабах в Середній та Південній Азії. Найбільший виробник гуньби — Індія.[2] В Україні у результаті досліджень було виявлено, що перспективним є вирощування гуньби сінної за ранньовесняних (10.04) та пізньовесняних (25.04−15.04) строків сівби, коли формується більш розвинена вегетативна маса та встановлена вища урожайність сухої маси (1,4−1,5 т/га).[3]
У Давньому Римі гладіатори використовували напій із попелу насіння гуньби як енергетичний шейк. Такий напій (часто із додаванням попелу насіння інших рослин) багатий на кальцій і сприяв зміцненню кісток. [4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Idli Dosa Batter recipe, Uttapam batter, How to Make perfect Batter for Soft Idli-Dosa Batter Recipe (uk-UA). Процитовано 2019-11-16.
- ↑ V. A. Parthasarathy, K. Kandinnan and V. Srinivasan (ed.). «Fenugreek». Organic Spices. New India Publishing Agencies. p. 694.
- ↑ І.М. Бобось. ГРИБНА ТРАВА − ПЕРСПЕКТИВНА АРОМАТИЧНО-СМАКОВА РОСЛИНА В УКРАЇНІ.
- ↑ imperium-romana (2016-10-12). Ancient Roman food - feeding soldiers, gladiators, plebs and priests!. Процитовано 2019-02-15.
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Гуньба сінна // Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 131. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |