Гуньба сінна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гуньба сінна
Illustration Trigonella foenum-graecum0.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Гуньба (Trigonella)
Вид:
Гуньба сінна (T. foenum-graecum)
Біноміальна назва
Trigonella foenum-graecum
L., 1753

Гуньба сінна (буркотина, грецьке сіно, окладник, сіре зілля, пажитник, шамбала, фенугрек, чаман, грибна трава) (Trigonella foenum-graecum L.) — однорічна пряно-ароматична рослина, заввишки 50–60 см. Належить до родини бобових. Найімовірніше, батьківщиною рослини є Західна Азія, від Іраку до Афганістану; вид інтродукований у Європі, Африці, південній частині Азії[1].

Будова[ред. | ред. код]

Листки трійчасті. Коренева система стрижнева, але проникає неглибоко.

Цвіте невеликими жовтуватими квітками, які розміщені у пазухах листків. Насіння утворюється в бобах трикутної форми, коричнювато-жовтого забарвлення (4 мм), не менше як 20 насінин у бобі.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Насіння гуньби

Гуньба сінна має лікувальні властивості, її використовують у фармацевтиці. Вона містить 30 % слизу, який іде на виготовлення бактерицидних пластирів. Використовується як відхаркувальний та протизапальний засіб.

Молоденькі листочки гуньби сінної додають до салатів, супів та соусів. Найбільше використання має сухе та змелене насіння: його беруть за основу багатьох приправ: карі, хмелі-сунелі, із замоченого насіння на Близькому Сході виготовляють соус хільбе, а в тамільській кухні його додають до тіста страв ідлі, доса, уттапам[2]; використовують у кондитерських виробах. За смаком воно солодкувате з гірчинкою. Після обсмажування смак покращується, набуває присмаку паленого цукру. Насінням ароматизують деякі сорти сиру. Також використовують висушену верхівку рослини, розтерту в порошок. Ці прянощі додають до страв з картоплі, грибів, цибулі. З пророслого насіння роблять салати.

Рослину вирощують у промислових масштабах в Середній та Південній Азії. Найбільший виробник гуньби — Індія.[3] В Україні у результаті досліджень було виявлено, що перспективним є вирощування гуньби сінної за ранньовесняних (10.04) та пізньовесняних (25.04−15.04) термінів сівби, коли формується більш розвинена вегетативна маса та встановлена вища урожайність сухої маси (1,4−1,5 т/га).[4]

У Давньому Римі гладіатори використовували напій із попелу насіння гуньби як енергетичний шейк. Такий напій (часто із додаванням попелу насіння інших рослин) багатий на кальцій і сприяв зміцненню кісток. [5]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Trigonella foenum-graecum L.. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 04.06.2021. 
  2. Idli Dosa Batter recipe, Uttapam batter, How to Make perfect Batter for Soft Idli-Dosa Batter Recipe (uk-UA). Процитовано 16 листопада 2019. 
  3. V. A. Parthasarathy, K. Kandinnan and V. Srinivasan (ed.). «Fenugreek». Organic Spices. New India Publishing Agencies. p. 694.
  4. І.М. Бобось. ГРИБНА ТРАВА − ПЕРСПЕКТИВНА АРОМАТИЧНО-СМАКОВА РОСЛИНА В УКРАЇНІ. 
  5. imperium-romana (12 жовтня 2016). Ancient Roman food - feeding soldiers, gladiators, plebs and priests!. Процитовано 15 лютого 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]