Гуньба сінна
| Гуньба сінна | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
| Trigonella foenum-graecum L., 1753 |
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
Гуньба сінна (буркотина, грецьке сіно, окладник, сіре зілля, пажитник, шамбала, фенугрек, чаман, грибна трава) (Trigonella foenum-graecum L.) — однорічна пряно-ароматична рослина, заввишки 50-60 см. Належить до родини бобових.
Будова[ред. • ред. код]
Цвіте невеликими жовтими квітами. Плоди утворюються в стручках трикутної форми, коричнювато — жовтого кольору (4 мм), не менше як 20 штук в стручку.
Практичне використання[ред. • ред. код]
Гуньба сінна має лікувальні властивості, її використовують у фармацевтиці. Вона містить 30 % слизу, який іде на виготовлення бактерицидних пластирів. Використовується як відхаркувальний та протизапальний засіб.
Молоденькі листочки гуньби сінної додають до салатів, супів та соусів. Найбільше використання має сухе та змолоте насіння: воно береться за основу багатьох приправ: карі, хмелі-сунелі, із замоченого насіння на Близькому Сході виготовляють соус хільбе; використовують у кондитерських виробах. За смаком воно солодкувате з гірчинкою, смак покращується після обсмажування, набуває смаку паленого цукру. Насінням ароматизують деякі сорти сиру. Також використовують висушену верхівку рослини, розтерту в порошок. Ці прянощі додають до страв з картоплі, грибів, цибулі. З пророслого насіння роблять салати.
Рослину вирощують у промислових масштабах в Середній та Південній Азії. Найбільший виробник гуньби — Індія.[1] В Україні у результаті досліджень було виявлено, що перспективним є вирощування гуньби сінної за ранньовесняних (10.04) та пізньовесняних (25.04−15.04) строків сівби, коли формується більш розвинена вегетативна маса та встановлена вища урожайність сухої маси (1,4−1,5 т/га).[2]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ V. A. Parthasarathy, K. Kandinnan and V. Srinivasan (ed.). «Fenugreek». Organic Spices. New India Publishing Agencies. p. 694.
- ↑ І.М. Бобось. ГРИБНА ТРАВА − ПЕРСПЕКТИВНА АРОМАТИЧНО-СМАКОВА РОСЛИНА В УКРАЇНІ.
Джерела[ред. • ред. код]
 |
Це незавершена стаття про Бобові. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
