Гурамі місячний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гурамі місячний
Moonlight Gourami.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Лабіринтові риби (Anabantiformes)
Підряд: Повзуновидні (Anabantoidei)
Родина: Осфронемові (Osphronemidae)
Підродина: Луціоцефалові (Luciocephalinae)
Рід: Трихопод (Trichopodus)
Вид: Гурамі місячний
Біноміальна назва
Trichopodus microlepis
(Günther, 1861)
Синоніми
  • Osphromenus microlepis Günther, 1861
  • Trichogaster microlepis (Günther, 1861)
  • Trichopus parvipinnis Sauvage, 1876
  • Deschauenseeia chryseus Fowler, 1934
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Trichopodus microlepis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Trichopodus microlepis
EOL logo.svg EOL: 203969
ITIS logo.svg ITIS: 172638
IUCN logo.svg МСОП: 187925
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 313237

Гурамі місячний (Trichopodus microlepis) — вид лабіринтових риб (Anabantoidei) з родини осфронемових (Osphronemidae).

Тривалий час вид перебував у складі роду Trichogaster, і тому в старій науковій і акваріумній літературі він зустрічається під назвою Trichogaster microlepis. Після відновлення роду Trichopodus[1] отримав свою сучасну наукову назву.

Опис[ред. | ред. код]

У природі місячні гурамі виростають до 13-15 см завдовжки. Тіло порівняно високе, витягнуте, сильно стиснуте з боків. Загалом форма тіла є характерною для гурамі з роду трихопод, але цей вид трохи стрункіший, а лоб у цих риб увігнутий.

Спинний плавець має 3-4 твердих і 7-10 м'яких променів, анальний — 10-11 твердих і 34-40 м'яких променів. Черевні плавці дуже довгі і тонкі, як ниточки. У бічній лінії 57-65 лусок.

Забарвлення риб однотонне, сріблясто-блакитне. Завдяки дуже дрібній лусці воно виглядає матовим, шовковистим. Горло при збудженні набуває червонуватого забарвлення. Очі великі, райдужна оболонка червона. У молодих риб уздовж тіла проходить слабка темна смуга. Вона може виявлятися також у дорослих самців у період нересту.

Статеві відмінності в місячних гурамі невиразні й помітні лише в дорослому віці. Самців і самок можна розрізнити за забарвленням черевних плавців-вусиків. У самців вони оранжеві або червоні, у самок — жовтуваті. Самці трохи більші за самок і стрункіші за них. Спинний плавець у них трохи довший і загострений на кінці. Самки ж мають помітно більше черево.

Як і всі представники підряду Anabantoidei, ці риби мають допоміжний орган дихання, який називається лабіринтовим апаратом. Таку назву він отримав через лабіринтну структуру каналів, які дозволяють рибам видобувати кисень з атмосферного повітря, яке вони хапають з поверхні. Риба мусить використовувати цей допоміжний спосіб дихання, і він дозволяє їй жити в бідних на кисень водах.

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у Південно-Східній Азії, у басейні річок Меконг і Чаопхрая (Таїланд, Камбоджа, Лаос, Південний В'єтнам). Був виявлений також у водоймах Колумбії, куди мабуть потрапив з акваріумних господарств[2].

Є звичайною рибою на всій території поширення. Водиться в прісних стоячих або із млявою течією водоймах (ставках, озерах, болотах, в заплавах річок). Тримається на мілководді серед густої водяної рослинності. Харчується зоопланктоном, ракоподібними та водяними комахами.

Значення для людини[ред. | ред. код]

На батьківщині місцеве населення вживає цих риб у їжу. Продаються у свіжому вигляді. Завдяки стійкості місячних гурамі до дефіциту кисню, продавці мають змогу протягом тривалого часу тримати їх у моху.

Вид також розводять в неволі й тримають в акваріумах. Місячні гурамі зовні не такі привабливі, як їхні найближчі родичі плямисті та перлинні гурамі, тому зустрічаються в акваріумах не так часто.

Утримання в акваріумі[ред. | ред. код]

Мирний, трохи лякливий вид. В акваріумах риби не досягають своїх максимальних розмірів і зазвичай виростають до 10-12 см. Акваріум потрібен просторий, місткістю не менше 100 літрів. Добре, коли він буде густо засаджений рослинами, це надасть рибам потрібний спокій. Можна тримати місячних гурамі разом з іншими спокійними рибами аналогічного розміру.

До хімічного складу води суттєвих вимог не виставляють. Показник pH може бути в межах 6,0-7,0, твердість 2-25°dGH. Люблять тепло, температура має становити 25-28˚С.

Годують місячних гурамі будь-якими звичайними видами живих, сухих і рослинних кормів. Іноді вони обгризають водорості з листя водяних рослин.

У неволі місячні гурамі живуть до 6 років.

Розведення[ред. | ред. код]

Розводити цих риб порівняно легко. Нерест парний. Самець будує дуже велике (до 25 см у перетині) й високе гніздо з піни. При будівництві використовується велика кількість рослинних часток, іноді навіть цілі рослини. Нерестовище повинно бути доволі просторим, ураховуючи високу плідність риб (500—1000 ікринок за нерест). Температура води повинна становити 28-30˚С.

Найчастіше нерест відбувається уночі або на світанку. Самець складається навпіл і обіймає самку своїм тілом. Риби різко перевертаються черевом догори й відкладають порцію ікри, яка спливає до поверхні води. Після цього самець проганяє самку, а сам збирає ротом ікринки й випльовує їх у гніздо. Через 5-10 хвилин ікрометання повторюється. По закінченні нересту самку відсаджують з нерестовища, а самця залишають охороняти гніздо й доглядати за потомством.

Інкубаційний період триває близько 3 днів, ще через день личинки перетворюються на мальків і розпливаються по усьому акваріуму. Самець втрачає батьківський інстинкт (та він більше й не потрібен приплоду), і його забирають з акваріуму. Стартовий корм: інфузорії, коловертки, дрібний живий пил.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jörg Töpfer, Ingo Schlindler. On the type species of Trichopodus (Teleostei: Perciformes: Osphronemidae). Vertebrate Zoology. Dresden: Museum für Tierkunde Dresden. 59 (1) 2009: 49–51. ISSN 1864-5755 (англ.)
  2. R. L. Welcomme. International introductions of inland aquatic species: Trichogaster microlepis (Gunther). FAO, 1988. ISBN 92-5-102664-5 (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]