Гуранда Габунія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуранда Габунія
груз. გურანდა გაბუნია
Народилася 26 серпня 1938(1938-08-26)[1]
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Померла 4 лютого 2019(2019-02-04) (80 років)
Тбілісі, Грузія
Поховання Дідубійський пантеон
Країна  Грузія
 СРСР
Діяльність акторка
Alma mater Тбіліський театральний інститут ім. Шота Руставелі
Заклад Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі
Роки активності з 1961
У шлюбі з Отар Меґвінетухуцесі
Нагороди
IMDb ID 0300408

Гуранда Георгіївна Габунія (груз. გურანდა გიორგის ასული გაბუნია, нар. 26 серпня 1938 року, Тбілісі — пом. 4 лютого 2019 року, Тбілісі) — грузинська радянська актриса. Заслужена артистка Грузинської РСР (1979), Народна артистка Грузинської РСР (1990). Почесний громадянин Поті (1997).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчила Тбіліський театральний інститут імені Шота Руставелі в 1960 році. Після закінчення інституту почала працювати в Грузинському театру імені Шота Руставелі. В 1961 році перейшла до Тбіліського театру санітарної культури (1961—1963). Потім з 1967 року виступала на сцені Грузинського державного академічного театру імені Шота Руставелі, але у 1970 році перейшла до драматичного театру Руставі (1970—1975). З 1975 року служила актрисою в Тбіліському академічному театрі імені Коте Марджанішвілі.

У Тбіліському академічному театрі імені Коте Марджанішвілі Гуранда Габунія була зайнята в наступних ролях: Маргарита («Свято самотності» Вадима Коростильова), Асматі («Що кажуть люди» Реваза Табукашвілі), Доллі («Анна Кареніна» Льва Толстого), Селія Піхем («Самгро» Бертольда Брехта) тощо.

У 1998 році була нагороджена Орденом Честі, у 1999 році Гуранді Габунії була присуджена премія імені Коте Марджанішвілі. Була номінована на "кращу жіночу роль у 2018 році («Провінційна історія», «Страх» і «День прощення»).

Померла Гуранда Габунія після важкої хвороби 4 лютого 2019 року. Похована в Дідубійському пантеоні[2].

Чоловік — Отар Меґвінетухуцесі.

Творчість[ред. | ред. код]

Її творчий стиль відрізняли вишукана артистичність, професіоналізм, сценічний темперамент, гострота почуттів. Різні відтінки виражені героїчним, драматично-романтичним, ліричним або характерним. Її ролі характеризуються різкістю, пластичністю, почуттям помірності.

Ролі в Грузинському державному академічному театрі імені Шота Руставелі: Ірен (Серго Клдіашвілі «Ураган»), Ісмена (Жан-Ануї «Антігона»).

У Руставському драматичному театрі грала: Хосе (Отія Йоселіані «Шість Шинабер і один чоловік»), Роксана (Ростані «Сірано де Бержерак»), Елі Черемисова (Вадим Коростілов «Сто років потому»).

В інших ролях: Ірина («Дат Туташхія», 1978), Джульєтта («Осіннє сонце», 1973), Лаура («Орометріал», 1986), Дареджан («Ніч закінчилася», 1983), Чорікана («Суєта в Салкині») 1975), Русудан («Під одним небом», 1961), Лілі Битсола («Тбілісі — мій дім», 1994) та інші.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://geocinema.ge//ka/persons/4740
  2. «Она была особенной» — о смерти Гуранды Габуния скорбят в театрах разных стран мира. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  3. Указ Президента Российской Федерации от 24 декабря 2007 года № 1731 «О награждении медалью Пушкина иностранных граждан». Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 5 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]