Гурганський зідж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гурганський зідж, або зідж Улугбека (перс. زیج سلطانی‎ — zij-e soltani) — середньовічний зоряний каталог, виданий султаном Улугбеком в 1437 році. Праця була підготовлена групою мусульманських астрономів, які працювали в Самарканді в обсерваторії Улугбека під керівництвом султана. У підготовці зіджу брали участь багато видатних учених Середньої Азії, в тому числі аль-Каші і аль-Кушчі.

Каталог містить відомості про 1018 зірок, які розподілені по 38 сузір'ях[1]. Каталог складено на епоху 1 мухаррама 841 року хіджри, що відповідає 5 липня 1437 року. У програму спостереження було покладено зоряний каталог «Альмагест». 27 південних зірок з сузір'їв Корабля, Центавра, Звіра і жертовника Улугбек сам не спостерігав, оскільки вони не були видимі на широті Самарканда в XV столітті. Ці зірки були перенесені у зідж Улугбека по епосі ас-Суфі. Оцінка блиску також запозичена у ас-Суфі, що еквівалентно запозиченню з «Альмагеста».

У роботі наводиться довжина зоряного року: 365 днів, годин, 10 хвилин, 8 секунд (похибка склала +58 секунд) і нахил осі Землі: 23,52 градуса (найбільш точне вимірювання).

Зідж Улугбека вважається найточнішим і найповнішим зоряним каталогом свого часу, перевершуючи роботи видатних попередників: Птолемея, ас-Суфі і астрономів Марагінської обсерваторії. Довгий час цей зідж залишався найкращою астрономічною роботою — до появи в XVI столітті праць аш-Шамі і Тихо Браге.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сузір'я каталогу Улугбека. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 липня 2019. 

Література[ред. | ред. код]

  • E.S. Kennedy, A Survey of Islamic Astronomical Tables, Transactions of the American Philosophical Society, (1956) 46(2), pp. 3–4, 44-5.
  • L.P.E.A. Sédillot. Tables astronomiques d'Oloug Beg, commentées et publiées avec le texte en regard, Tome I, 1 fascicule, Paris; 1839.
  • L.P.E.A. Sédillot. Prolégomènes des Tables astronomiques d'Oloug Beg, publiées avec Notes et Variantes, et précédées d'une Introduction. Paris: F. Didot, 1847.
  • L.P.E.A. Sédillot. Prolégomènes des Tables astronomiques d'Oloug Beg, traduction et commentaire. Paris: 1853.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]