Гурджиєв Георгій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георгій Іванович Гурджієв
грец. Γεώργιος Γεωργιάδης,
вірм. Գեորգի Իվանովիչ Գյուրջիև
Georges Gurdjieff.JPG
Народження 14 січня 1866(1866-01-14)
  Александрополь, Російська імперія
(нині Гюмрі, Вірменія)
Смерть 29 жовтня 1949(1949-10-29) (83 роки)
  Нейї-сюр-Сен, Франція
Національність Вірмени
Громадянство Flag of Armenia.svg Вірменія
Мова творів вірменська мова
Рід діяльності філософ, теософ, письменник, композитор
Magnum opus: Четвертий шлях[d] і Енеаграма Четвертого шляху[d]
Сайт: gurdjieff-bibliography.com/intro.htm
CMNS: Гурджиєв Георгій Іванович на Вікісховищі

Гео́ргій Іва́нович Гурджі́єв (вірм. Գեորգի Իվանովիչ Գյուրջիև, груз. გიორგი გურჯიევი, грец. Γεώργιος Γεωργιάδης, рос. Гео́ргий Ива́нович Гурджи́ев, 14 січня 1866? — 29 жовтня 1949) — філософ, містик, письменник та композитор кінця XIX—середини XX століття.

Також був духовним учителем, називав своє вчення «Роботою» (маючи на увазі «роботу над собою»), а також «Четвертим шляхом». Певний час він також називав власне вчення «езотеричним християнством». Протягом свого життя, Гурджієв створював школи (групи) у різних країнах, навчаючи «Роботі». Він стверджував, що вчення, принесене ним на Захід, ґрунтується на його досвіді і ранніх подорожах і містить істини, знайдені в стародавніх релігіях і вченнях, що стосуються самоусвідомлення людьми в щоденному житті і місця людства у Всесвіті.[1]

Назву третьої його книги із серії «Все і вся» — "Життя реальне тільки коли «я є», можна вважати ключовою ідеєю його вчення.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Александрополі (зараз Ґюмрі, Вірменія), тодішньому місту Російської імперії на кордоні з Туреччиною, у сім'ї грека та вірменки. Точна дата народження невідома. Окремі автори (такі як Мур) вказують 1866 рік, інші (Патерсон) — 1872; дата народження, вказана у паспорті — 28 листопада 1877 року, проте сам Гурджієв заявляв, що народився він опівночі, в перший день нового року (за юліанським календарем). Гурджієв виріс у Карсі та багато подорожував Центральною Азією, Єгиптом, Європою перед поверненням до Росії на кілька років 1912-го.

Єдиним джерелом інформації про життя Гурджієва до його приїзду до Москви 1912 року, є його книга "Зустрічі з чудовими людьми", проте її не можна сприймати як повністю автобіографічну книгу. Серед друзів та соратників Гурджієва — музикант Фома Гартман, математик Джон Беннет, та інші.

Твори[ред.ред. код]

  • Трилогія «Усі і вся»:
    • Розповіді Вельзевула своєму внукові, 1950[2]
    • Зустрічі з чудовим людьми, 1963[3]
    • Життя реальне тільки коли «я є», 1974[4]
  • Погляди з реального світу, 1973 — розмови, зібрані його ученицею Ольгою де Хартман[5]

Гурджієв закрив свій інститут та припинив навчання, причини цього описав у кінці «Розповідей Вельзевула своєму внукові». Гурджієв залишив достатньо знань, завдяки котрим багато людей стали обєднуватися в группи. Самі группи можна поділити на філософські та практичні.

Джерела[ред.ред. код]