Гуреїв Олексій Іванович
| Гуреїв Олексій Іванович | |
|---|---|
| Псевдо | Олекса Гуреев |
| Народився |
12 (25) жовтня 1913 Інгулець |
| Помер |
5 березня 1999 (85 років) Київ, Україна |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | письменник, поет |
| Alma mater | Київський педагогічний інститут імені Горького (1940) |
| Знання мов | українська |
| Роки активності | 1930 — 1980-ті — 1980-ті |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди |
 |
Олексій Іванович Гуреїв (також Олекса Гуреїв; 25 жовтня 1913, селище рудника Інгулецький, згодом місто Інгулець, тепер частина Кривого Рогу, Дніпропетровська область — 5 березня 1999, Київ) — український письменник.
Закінчив Київський педагогічний інститут (1940). Перша збірка віршів — «Ентузіасти шахт» (1932). Романи «Наша молодість» (1949), «Життя іде» (1952), «Друзі не зраджують» (1959). Повісті «Осінні квіти» (1966), «Творчість» (1968), «За снігами білими» (1973), «Комендантська година», автор багатьох збірок оповідань і нарисів.
Збірки творів:
- День і все життя. К.: 1975
- Люди, з якими живу. К.: 1975
- Осенние цветы. M.: 1973.