Гурова Людмила Данилівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гурова Людмила Данилівна
Основна інформація
Дата народження 2 серпня 1941(1941-08-02) (80 років)
Місце народження Владикавказ, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР і Україна
Професії співачка
Освіта Новосибірський музичний коледжd і Рівненський державний гуманітарний університет
Співацький голос сопрано
Нагороди
Заслужений артист України

Гурова Людмила Данилівна (2 серпня 1941 року, Орджонікідзе, (нині Владикавказ), Північна Осетія, РФ) — українська співачка (сопрано), солістка Рівненської обласної філармонії, Заслужена артистка України (2006).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась 2 серпня 1941 року у м. Орджонікідзе (Росія)[1].

У 1967 році закінчила Новосибірське музичне училище (викладачі вокалу Седа Ваникян, Гоар Гаспарян)[2].

З 1975 року — солістка Рівненської філармонії[3]. Виступала з камерним оркестром Рівненської обласної філармонії. Брала участь у створенні літературно-музичних композицій, присвячених творчості Л. Українки, І. Франка, Т. Шевченка, О. Ольжича, М. Драгоманова[4].

З 1984 виступала в дуеті з Ярославом Кульчинським, у 1990 — у складі гурту «Барви».

У 2006 році отримала звання Заслужена артистка України[5], у 2007 — премію «Жінка року — 2007» в номінації «жінки — працівники культури творчих професій».

Голос широкого діапазону дозволив співачці виконувати різноманітні твори: і найскладніші арії із опер, і народні пісні[4].

Репертуар[ред. | ред. код]

Партії з опер:

  • «Чіо-Чіо-Сан» Д. Пуччіні — Чіо-Чіо-Сан
  • «Пікова дама» П. Чайковського — Ліза
  • «Євгеній Онєгін» П. Чайковського — Тетяна
  • «Наталка Полтавка» М. Лисенка — Наталка, Терпилиха
  • «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського — Оксана, Одарка
  • «Шевченко» Г. Майбороди — Княгиня Рєпніна
  • «Катерина» М. Аркаса — Мати

Вокальні твори Г. Хоткевича до п'єси Калідаси «Шякунталя» — Шякукнталя

Романси та пісні В.-А. Моцарта, П. Чайковського, М. Мусоргського, С. Рахманінова, М. Лисенка, К. Стеценка, А. Кос-Анатольського, В. Івасюка, О. Білаша[3].

Українські народні пісні.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Лауреатка республіканського Конкурсу вокалістів ім. М. Лисенка «З джерела» (Львів, 1984)[6].
  • Переможиця міського конкурсу Рівного «Жінка року — 2007» в номінації «жінки — працівники культури, творчих професій»[2].

Публікації[ред. | ред. код]

про Людмилу Гурову

  1. В музиці моє життя: до ювілею солістки Рівненської обласної філармонії Людмили Гурової: інформ. дайджест / Рівненська ЦБС, Центр. міська б-ка ім. В. Г. Короленка ; уклад.: Н. Гайдук, Т. Сяська. — Рівне, 2021. — 8 с.
  2. Гурова Людмила Данилівна // Столярчук Б. Митці Рівненщини: енциклопед. довід. / Б. Столярчук. — Вид. 2-ге, допов. й перероб. — Рівне: Вид. О. Зень, 2011. — С. 76.
  3. Калініна О. Л. Гурова Людмила Данилівна / О. Л. Калініна // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. тов. ім. Шевченка. — Київ, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С.662.
  4. Столярчук В. Людмила Гурова // Столярчук Б. Шляхи гармонійного натхнення. 75 років Рівненській обласній філармонії: мистецький літопис / Б. Столярчук, С. Мельничук. — Рівне: Вид. О. Зень, 2015. — С. 241-242.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тато викрав маму з весілля. Газета 7 Днів (укр.). 10 березня 2016. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021. 
  2. а б Життя - як пісня - Piвнe-Paкуpc. Рівне-Ракурс (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021. 
  3. а б Гурова Людмила Данилівна — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021. 
  4. а б Гурова Людмила Данилівна | Рівняни (укр.). 4 квітня 2017. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021. 
  5. Історія Рівненської філармонії. Рівненська обласна філармонія (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  6. Столярчук, Б. (2011). Митці Рівненщини : енциклопед. довід. Рівне: Вид. О. Зень. с. 76.