Гурово-Ілавецьке

Гурово-Ілавецьке; Górowo Iławeckie
	Герб
	площа Ринок
	Основні дані
	54°16′ пн. ш. 20°29′ сх. д. / 54.267° пн. ш. 20.483° сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Вармінсько-Мазурське воєводство
Засновано	1335
Магдебурзьке право	1335
Площа	3,32 км²
Населення	4424 (2011)
· густота	1329 (2008) осіб/км²
Міста-побратими	Багратіонівськ
Телефонний код	(48) 89
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	NBA
GeoNames	771779
SIMC	0964643
Поштові індекси	11-220
	Міська влада
Вебсайт	gorowoilaweckie.pl
	Мапа
	Гурово-Ілавецьке у Вікісховищі

Гуро́во-Ілаве́цьке (або Ґурово Ілавецьке^[3]; пол. Górowo Iławeckie, нім. Landsberg) — місто в північній Польщі. Належить до Бартошицького повіту Вармінсько-Мазурського воєводства. За даними з 30 червня, 2010 року в місті було 4907 жителів.

Осередок українського шкільництва та громадсько-культурного життя.

Розташування, транспорт[ред. | ред. код]

Гурово- Ілавецьке розташоване в північній частині Вармінсько-Мазурського воєводства в Бартошицькому повіті на річці Млинувка і озері Гарнцарськім. Це невелике місто площею 3,32 км ². Воно розташоване на важливих комунікаційних шляхах:

Провінційна дорога № 511 (Живково (Державний кордон) — Лідзбарк Вармінський)
Провінційна дорога № 512 (Щурково — Бартошиці — Гурово-Ілавецьке-Пенєнжно)

У місті є автовокзал, старий залізничний вокзал, який протягом кількох років є закритим. Міжміську автобусну комунікацію надає місцеве відділення в Бартошицях. З міста можна безпосередньо добратися автобусом до Бартошиць, Лідзбарка Вармінського, Ольштина, Бранева і Ельблонга.

Відстані:

Ольштин — 60 км
Безледи — 16 км
Бартошице — 23 км
Лідзбарк Вармінський — 17 км
Ельблонг — 89 км

Назва[ред. | ред. код]

Спочатку місто називалося Ляндштрассе (Landstrasse), пізіше Ляндсберг (Landsberg; у вільному перекладі «земна гора»). Місто лежало на невеликій відстані від районного центру, Preussisch Eylau (Ілавка Прусська, нині Багратіонівськ у Росії). Після приєднання міса до Польщі в 1945 році прийнято рішення надати йому нову польську назву. Комісія, яка надавала назву, посилалася на сенс німецької назви, створила вона форму Гурово і додала до неї прикметник Ілавецький.

Історія[ред. | ред. код]

У червні 1990 року тут відбувся 1-й з'їзд українців-політв'язнів сталінського періоду.

Економіка[ред. | ред. код]

Костел Пресвятого Серця в Гурово-Ілавецькому.

Гурово є місцевим центром для промислових, комерційних та послугових сфер. У місті мало промисловості тому міська влада спрямована на розвиток туризму. Таким чином, у місті розвиваються туристичні фірми. У Гурові знаходиться багато гастрономічних осередків (ресторан «Natangia», пуб: «Total», «Emigra», «Lucyna», «BrunoPub»), магазинів, комерційних підприємств та дві автозаправки. Є також філії кооперативного банку і банку PKO BP. Крім того, діє тут поліційний комісарят, пошта, служба лісового господарства, дружина добровільних пожежних, та видділення митників.

Освіта[ред. | ред. код]

У місті функціонує комплекс шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому Вармінсько-Мазурського воєводства. Комплекс працює для представників української меншини в Польщі. У школі вчиться близько 250 учнів. Кубатура будинків комплексу — 38 448 м³. Предметні кабінети обладнані необхідними дидактичними приладами та технікою аудіо-відео. Гордістю школи є велика бібліотека з читальнею, де знаходиться багатий книгозбір художньої та науково-популярної літератур, фахові видання для учнів та вчителів, багато енциклопедій, часописів, відеотека, комп'ютерні програми, компакт-диски та комп'ютери з постійним підключенням до Інтернету.^[4]

Культура[ред. | ред. код]

Організацією культурних заходів в місті займається Центр культури (вулиця Тадеуша Костюшки). Центр проводить заняття за інтересами, а також є організатором спортивних та культурно-розважальних заходів у місті, серед яких «Дні Гурови» у червні. Він також підтримує скаутинг, місцевий фольклор (з 2005 року група «Promień» працює з центром); рекламує регіональних митців, зокрема і танцювально-пісенний колектив «Думка», що користується визнанням в Польщі та за кордоном.

Також фнукціонує Публічна бібліотека, що працює за адресою вул. Генерала Сікорського, 34.

Українські місця[ред. | ред. код]

В місті діє греко-католицька церква Воздвиження^[5].

На старому цвинтарі по вул. Промислова похований вояк УНР Максим Марущенко (вважалося що це вояк похований у Бартошицях). Могила розташована неподалік основи водонапірної вежі^[6].

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[7]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	2187	411	1555	221
Жінки	2237	354	1378	505
Разом	4424	765	2933	726

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гурово-Ілавецьке

↑ ^а ^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
↑ Заброварний С. Ґурово Ілавецьке [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.]… — С. .
↑ Структура школи. szkolazdumka.pl. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 14 грудня 2019.
↑ Гурово-Ілавецьке м (Górowo Iławeckie). Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
↑ Парнікоза Іван. Могила вояка УНР Марущенко в Гурові-Ілавецькому (2021 р.). Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Заброварний С. Ґурово Ілавецьке [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[nsp-1] а ^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].

[3] Заброварний С. Ґурово Ілавецьке [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.]… — С. .

[4] Структура школи. szkolazdumka.pl. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 14 грудня 2019.

[5] Гурово-Ілавецьке м (Górowo Iławeckie). Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.

[6] Парнікоза Іван. Могила вояка УНР Марущенко в Гурові-Ілавецькому (2021 р.). Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.

[age-7] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]