Гуров Кузьма Акимович
| Гуров Кузьма Акимович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1 (14) листопада 1901 Kozelsk Uyezdd, Калузька губернія, Російська імперія |
| Помер |
25 вересня 1943 (41 рік) Гусарка, район імені В. В. Куйбишева, Запорізька область, Українська РСР, СРСР ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Донецьк і Пам'ятник Гурову |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | Військово-політична академія імені Ленінаd |
| Учасник | Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Нагороди |
   |
Гу́ров Кузьма́ Аки́мович (14 жовтня 1901, Панево Рудинської волості Козельського повіту Калузької губернії — 25 вересня 1943, село Гусарка Куйбишевського району Запорізької області) — генерал-лейтенант, член Військової ради Південного фронту, один з керівників оборони Сталінграда й звільнення Донбасу.
Біографія[ред. | ред. код]
У грудні 1919 року добровольцем пішов до 2-го Іркутського кавалерійський полку. Брав участь у боях разом із Колчаком. У 1920 році направлений до Забайкалля, в 1922 році — до Приморського краю. В 1936 році закінчив Військово-політичну академію в Ленінграді. З 1940 року керував Військово-педагогічним інститутом у Твері.
З початком Німецько-радянського військового конфлікту в часи Другої Світової війни став дивізіонним комісаром (29-та армія), потім членом Військової ради Сталінградського фронту, потім членом Військової ради Південного фронту. З 1942 одержав звання генерал-лейтенанта.
25 вересня 1943 року помер у селі Гусарка Куйбишевського району Запорізької області[1] від закупорки серцевої артерії[2].
Його серце було поховано в цьому селі[3]. Пізніше тут було встановлено гранітний обеліск на якому написано:
|
Тут поховане серце члена Військової ради Південного фронту генерал-лейтенанта Гурова Кузьми Акимовича (1901-1943) | 
|
Тіло було перевезено в Донецьк, де було поховано. В 1954 році на могилі Гурова був установлений пам'ятник Гурову.
Кузьма Акимович Гуров був нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора й медаллю.
На честь Кузьми Акимовича Гурова село, у якому він народився, було перейменована в Гурово. У лютому 1944 року один із проспектів Донецька був названий ім'ям Гурова.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ за іншим джерелом [Архівовано 20 липня 2012 у Wayback Machine.] Гурова привезли на лікування в Донецьк, де він і помер
- ↑ Гуров Кузьма Акимович. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 19 січня 2013.
- ↑ Генерал-лейтенант Гуров. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 19 січня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Гуров Кузьма Акимович [Архівовано 20 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Gurov Kuzma Akimovich [Архівовано 3 грудня 2012 у WebCite]
- Гуров Кузьма Акимович [Архівовано 15 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Генерал-лейтенант Гуров
- Смерть і честь генерала Гурова [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Народились 14 листопада
- Народились 1901
- Уродженці Калузької губернії
- Померли 25 вересня
- Померли 1943
- Померли в Більмацькому районі
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Поховані в Донецьку