Гурулєв Андрій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гурулєв Андрій Вікторович
рос. Гурулёв Андрей Викторович
RAF A F7LtGen after2010h.png Генерал-лейтенант
Andrey Gurulev.jpg
Загальна інформація
Народження 16 жовтня 1967(1967-10-16) (50 років)
Москва
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРРосія Росія
Війни / битви Війна на сході України
Командування
серпень 2016 — т.ч. Заступник ком. Півд. ВО
2014 — 2015 12 КРез, командувач
2012 — серпень 2016 Командир 58-ї армії ЗС РФ

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі

Гурулєв Андрій Вікторович (або Гурульов; рос. Гурулёв Андрей Викторович, нар. 16 жовтня 1967, Москва) — генерал-лейтенант ЗС Російської Федерації. За даними Служби безпеки України, з осені 2014 і до весни 2015 року брав безпосередню участь у формуванні та організації бойових дій російських окупаційних сил на сході України[1].

Підозрюваний у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, миру та міжнародного правопорядку[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Московське вище загальновійськове командне училище, Загальновійськову академію ЗС РФ, Військову академію Генерального штабу ЗС РФ.

Служив у Західній групі військ, Приволзько-Уральському та Сибірському військових округах. Перше офіцерське призначення отримав на посаду командира взводу навчально-бойового озброєння і техніки навчального мотострілецького полку в Приволзькому військовому окрузі.

Пройшов посади від командира взводу до начальника штабу — першого заступника командувача 58-ої армії Південного військового округу РФ (у зону відповідальності входять 6 республік Північного Кавказу, в тому числі — російські окупаційні військові бази в Грузії[3]).

В 2007 році указом Президента Російської Федерації присвоєне звання «генерал-майор»[4].

В 2012 році призначений командувачем 58-ї армії.[5]

В 2013 році Андрій Гурулєв був підозрюваним за частиною 5 статті 33, частиною 1 статті 286 кримінального кодексу РФ (пособництво у перевищені посадових повноважень). Карна справа по відношенню до Гурулєва була об'єднана в єдине провадження зі справою по відношенню до начальника штабу — першого заступника командувача військами Південного військового округа генерал-лейтенанта Миколи Переслегіна[6]. Гурулєва звинувачували в тому, що він допомагав приховувати факт відсутності рядового та прапорщика на військові службі, котрі, натомість, виконували побутову роботу та повсякденні завдання Переслегіна.

Указом Президента Російської Федерації від 13 грудня 2014 р. № 764 присвоєне військове звання «генерал-лейтенант».

У серпні 2016 року призначений заступником командувача Південного військового округу РФ.[7]

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, має трьох дітей.

Батько, Віктор Гурулєв, в 1990–1996 роках був заступником командувача Приволзько-Уральським військовим округом. Молодший брат Дмитро з 2007 є заступником прокурора Тамбовської області. Перед тим, з 2005 року, був заступником прокурора Інгушетії.

Війна на сході України[ред. | ред. код]

За даними Служби безпеки України, Андрій Гурулєв брав участь у війні на сході України як зв'язок та можлива заміна генерал-майора ЗС РФ Олексія Завізьона.[8] Починаючи осені 2014 і до весни 2015 року брав безпосередню участь у формуванні та організації бойових дій російських окупаційних сил на сході України[1]. Тоді він командував 12-м Командуванням резерву Півд. ВО ЗС РФ (Новочеркаськ, РФ). Згодом повернувся на посаду командувача 58-ї армії (Владикавказ) Півд. ВО ЗС РФ (Ростов-на-Дону). За участь у війні проти України військовий злочинець отримав звання «генерал-лейтенант» (наказ президента РФ від 13.12.2014 року № 764), в березні 2016 року був нагороджений орденом «Мужності»[9].

22 серпня 2016 року включений Генеральною прокуратурою України до списку з 18 осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, миру та міжнародного правопорядку.[10]

Андрій Гурулєв присутній у базі даних центру «Миротворець» серед осіб, що становлять загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку.[11]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги перед Отечеством» I та II ступенів,
  • Орден «Мужності»,
  • інші медалі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б В Адміністрації Президента представили незаперечні докази збройної агресії Росії проти України. UA Crisis Media Center. 31 серпня 2015. 
  2. Перелік військових службових осіб командного складу Збройних Сил та представників влади Російської Федерації, яким Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру (ФОТО). Управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України. 22.08.2016. 
  3. Новый командир назначен на российской базе в Южной Осетии. РИА Новости. 23.10.2013. 
  4. http://ria.ru/spravka/20130610/942573967.html#14261710289944
  5. Гурулев Андрей Викторович. comnarcon.com (ru). Процитовано 2017-04-12. 
  6. Командующий 58-й армией Андрей Гурулев попал под статью. Российская Газета. 11.06.2013. 
  7. Назначен новый заместитель командующего Южного военного округа. 
  8. Штабом бойовиків керує російський генерал Завізьон – СБУ. Укрінформ. 11.03.2015. 
  9. Разведка выследила троих генералов РФ, командовавших боевиками. ЛIГА.Новости. 8 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016. 
  10. Перелік військових службових осіб командного складу Збройних Сил та представників влади Російської Федерації, яким Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру (ФОТО). Генеральна прокуратура України. Процитовано 2017-04-12. 
  11. Гурулев Андрей Викторович - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (ru-RU). Процитовано 2017-04-12. 

Див. також[ред. | ред. код]

Інші російські військові високопосадовці на сході України:

Посилання[ред. | ред. код]