Гусаков Григорій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гусаков Григорій Васильович
Народився 1893(1893)
Помер 1967(1967)

Гусаков Григорій Васильович (1893—1967) начальник Харківського медичного інституту (квітень 1921 — травень 1922).

Біографія[ред. | ред. код]

Гусаков Григорій Васильович народився в 1893 р. у Новооскільському повіті. 1912 р. — закінчив Корочанську гімназію і поступив на медичний факультет Харківського університету. 1916 р. — закінчив Харківський університет, медичний факультет, став лікарем 33-го піхотного полку.

У березні 1917 р. вступив у КПУ. Брав участь у відомому поході 5-ї Армії К. Ворошилова на Царицин (громадянська війна). 1918 р. — член Харківського муніципальної ради[джерело не вказане 999 днів].

У лютому 1919 р. — завідувач підвідділу Харківського губернського відділу охорони здоров'я. У цьому ж році покидає Харків, працює дивізійним лікарем 14 дивізії Червоної Армії. 1920 р. — заступник завідувача відділу охорони здоров'я Одеської губернії.

Серпень 1920 р. — відізваний ЦК КПУ для роботи в Харкові. Наприкінці 1920 р. — член лікарської комісії, завідує санітарним відділом в Харківському губернському відділі праці. У кінці 1920 р. — початку 1921 р. працював також в народному комісаріаті праці, обіймаючи посаду зав. підвідділу губохорони праці. Водночас — політкомісар у Харківській медичній академії, потім поєднував цю посаду з посадою начальника академії.

У квітні 1921 р. призначений начальником Харківської медичної академії, а потім інституту (01.04.1921 — 02.05.1922) (у листопаді 1921 року рішенням Малої колегії Головпрофосвіти (Українське головне управління професійної освіти) Академія перейменована в Харківський державний медичний інститут).

1922 р. — голова Вищої комісії при Головпрофосвіті[1].

Внесок в медичну освіту[ред. | ред. код]

Завідуючи академією, а потім інститутом, вирішував всі питання щодо подальшої роботи та розвитку вишу. Було створено комсомольський осередок, партбюро. У 1921 р. до плану навчання Харківського медичного інституту (на той час складався з двох факультетів: медичного та одонтологічного) було введено викладання суспільних наук. Окрема увага приділялася курсам: історичний матеріалізм, пролетарська революція, політичний лад РСФСР та УРСР, план електрифікації.

Григорій Васильович вирішував питання щодо матеріально-технічного забезпечення, організації навчальної діяльності вишу, займався питаннями боротьби проти епідемії висипного тифу. Вирішував питаннями щодо запрошення до роботи професорів, підбирав кандидатури на посаду ректора, займався питаннями академічної перевірки студентів-медиків[2].\

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перцева, Ж. М. (2020). Гусаков Григорій Васильович (1893–?) (PDF). Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ: Керівники вищої медичної школи : Харківський національний медичний університет. с. 83—86. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  2. Перцева, Ж. М. (2005). Гусаков Григорій Васильович. Харків: Історія Харківського державного медичного університету (1805–2005). с. 699—700. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Biographischer Index Rusland und der Sowjetunion=Biographical Index of Russia and Sovet Union=Биографический индекс России и Советского союза. Band=Volume=Том 5: Индекс имен и фамилий в последовательности русского алфавита. А-К / Bearbeitet von Axel Frey. — München: K G Saur, 2005. — Р. 2746.
  2. Перцева Ж. М. Гусаков Григорій Васильович (1893–?) / Ж. М. Перцева // Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / за заг. ред. В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої; укладач і: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. — Харків: ХНМУ, 2020. — С. 83—86.
  3. Перцева Ж. М. Гусаков Григорій Васильович / Ж. М. Перцева // Історія Харківського державного медичного університету (1805—2005) [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]. — Харків, 2005. — С. 699—700.