Очікує на перевірку

Гусаків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гусаків
Герб
Південна околиця села
Південна околиця села
Південна околиця села
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Яворівський район
Громада Шегинівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46140090120020894
Основні дані
Засноване 1542
Перша згадка 1542 (482 роки)[1]
Населення 526
Площа 1,119 км²
Густота населення 470,06 осіб/км²
Поштовий індекс 81353[2]
Телефонний код +380 3234
Географічні дані
Географічні координати 49°42′51″ пн. ш. 22°59′43″ сх. д. / 49.71417° пн. ш. 22.99528° сх. д. / 49.71417; 22.99528Координати: 49°42′51″ пн. ш. 22°59′43″ сх. д. / 49.71417° пн. ш. 22.99528° сх. д. / 49.71417; 22.99528
Середня висота
над рівнем моря
224 м
Водойми р. Бухта
Місцева влада
Адреса ради 81321, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Шегині
Карта
Гусаків. Карта розташування: Україна
Гусаків
Гусаків
Гусаків. Карта розташування: Львівська область
Гусаків
Гусаків
Мапа
Мапа

CMNS: Гусаків у Вікісховищі

Гусакі́в (пол. Hussaków) — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 526 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

До 1523 селище вже згадується як Гусаковичі і разом з Бойовичі і Яновичі перебуває у власності Себастіяна Яновського. А з 12 січня 1523 року згадується як подароване Іванові Боратинському що підтверджується грамотою датованою 17 січня 1523 року.[3]

У 1525 році дідич Стецько (Іван) Боратинський отримав привілей короля Польщі Сигізмунда І Старого на заснування міста на землях села Гусаків у Перемиській землі.[4]

У 1542 році, після зруйнування татарами давнього костьолу у Боєвичах, згідно з клопотанням Яна Боратинського, хорунжого землі перемиської, старости рогатинського, єпископ Станіслав Тарло переніс парафію до Гусакова. [5]

9 березня 1603 року Сигізмунд III підтверджує грамоту Сигізмунда Августа, видану 16 липня 1550 р. в Пйотркові на прохання краківського віце-старости Петра Боратинського, згідно з якою один ярмарок в Гусакові перенесено з дня св. Катерини на день св. Станіслава, встановлено другий ярмарок в день св. Тройці та перенесено на інший день щотижневі торги[6].

У 1719 р. два місцевих священники Францішек Чарчевський та Ян Музікевич будували костьол на честь св. Станіслава. Костьол був посвячений 1828 року. До парафії належав монастир і костел о.о. кармелітів, заснований 1620 року за Костянтина Корнякта, дідича Гусакова і Сосниці і др.

У 1882 р. - містечко, Мостиського повіту, з Будами налічувало 106 римо-католиків, мало місцеву парафію РКЦ, Мостиського деканату, Перемишльської дієцезії. До парафії належало крім Гусакова, ще 14 сіл та містечок. Наприкінці ХІХ ст. при костьолі було Братство св.Трійці, 5 шкіл, каплиця на цвинтарі. Греко-католиків 800 осіб. Власність графа Людгарда Стадницького (Ludgard stadnicki)[5]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Інфраструктура

[ред. | ред. код]
  • Орган місцевого самоврядування — Гусаківська сільська рада.
  • У селі працює новітня пекарня, також у ньому є маленький мотель, бар і кілька крамниць.
  • Є також дві церкви (Українська православна Київського патріархату і новозбудована греко-католицька) та римо-католицький костел.
  • Є середня школа, де окрім гусаківських школярів, навчаються діти з сусідніх сіл Гориславичі та Боєвичі, а також у 9-11 класах з Радохонець і Золоткович.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • У 2009 році в селі було освячено греко-католицький храм святих Апостолів Петра і Павла, що належать греко-католицькій громаді. Гусаків  — єдине в Україні село, де встановлено вітражний іконостас. Автор цього вітража Ігор Іванів.[8]
  • В селі підтримується давня місцева традиція святкування "Яблуневої ялинки" на Водохреще, яка має кілька легенд. З цією традицією пов`язаний романтичний звичай: хлопець, який хоче освідчитись дівчині у коханні має купити яблуко з "яблуневої ялинки", чим вище яблучко тим вища за нього ціна.За повір`ям — дівчина, якій хлопець подарує таке яблуко протягом року вийде заміж.[9]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Дідичі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВРУ. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
  2. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Мостиський район. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
  3. Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (українська) . Київ: Наукова думка. с. 20. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019.
  4. W. Pociecha. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 308–309. (пол.)
  5. а б Filip Sulimierski i Władysław Walewski (1882). Hussaków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (пол) . Warszawa. с. т.ІІІ, с.227. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
  6. Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 38. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
  7. Світлина
  8. Замок, Високий (2 лютого 2024). «Гусаків — єдине село, де є вітражний іконостас» — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Процитовано 11 лютого 2024.
  9. Замок, Високий (9 січня 2024). За Польщі за одне яблуко платили 5 ґрошів — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Процитовано 11 лютого 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]