Гусаров Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Іванович Гусаров


Прапор
11-й Перший секретар ЦК Компартії Білоруської РСР
7 березня 1947 — 3 червня 1950
Попередник: Пантелеймон Пономаренко
Наступник: Микола Патолічев
 
Партія: КПРС1925)
Освіта: Московський авіаційний інститут
Народження: 3 (16) серпня 1905(1905-08-16)
Ніколаєвськ, Астраханська губернія, Російська імперія
Смерть: 17 березня 1985(1985-03-17) (79 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Похований: Москва, Новодівичий цвинтар
Національність: росіянин
Громадянство: СРСР
Нагороди:
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Микола Іванович Гусаров (3 (16) серпня 1905(19050816), слобода Ніколаєвська Царевського повіту Астраханської губернії, Російська імперія, тепер місто Ніколаєвськ Волгоградської області, Російська Федерація — 17 березня 1985, місто Москва, РРФСР, СРСР) — російський радянський партійний діяч. Кандидат в члени ЦК ВКП(б) (19391952). Депутат Верховної Ради СРСР 1—4-го скликань, член Президії ВР СРСР (19461950).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині ремісника-бляхаря. У травні 1916 — жовтні 1919 р. — хлопчик в магазинах, наймит у купців та заможних селян Ніколаєвської слободи. У жовтні 1919 — вересні 1920 р. — розсильний Ніколаєвського повітового виконавчого комітету.

У вересні 1920 — лютому 1921 р. — агент Ніколаєвського кримінального розшуку. У лютому — листопаді 1921 р. — боєць і діловод польового штабу кавалерійського загону по боротьбі з бандитизмом Ніколаєвської повітової міліції. У 1921 році вступив до комсомолу.

У листопаді 1921 — червні 1922 р. — керуючий справами Ніколаєвського повітового виконавчого комітету. У червні 1922 — січні 1923 р. — завідувач організаційного відділу Ніколаєвського повітового комітету комсомолу. У січні — червні 1923 р. — заступник редактора Ніколаєвської повітової газети «Красный пахарь». У червні 1923 — червні 1924 р. — інформатор Ніколаєвського повітового комітету РКП(б) Царицинської губернії. У червні 1924 — серпні 1925 р. — завідувач організаційного відділу Ніколаєвського повітового комітету комсомолу.

Член ВКП(б) з березня 1925 року.

У серпні 1925 — листопаді 1926 р. — відповідальний інструктор Сталінградського губернського комітету комсомолу (ВЛКСМ). У листопаді 1926 — листопаді 1927 р. — відповідальний секретар Урюпинського (Хоперського) окружного комітету ВЛКСМ Сталінградської губернії.

У листопаді 1927 — лютому 1929 р. — командир відділення 44-го прикордонного загону військ ОДПУ в місті Ленкорань Азербайджанської РСР.

У лютому 1929 — лютому 1930 р. — заступник редактора і відповідальний секретар окружної газети «Красный Хопер» у місті Урюпинську Нижньоволзького краю.

У лютому 1930 — вересні 1931 р. — керівник групи підготовки кадрів і представник ЦК ВЛКСМ у Колгоспцентрі СРСР у Москві. У 1930 році закінчив курси «парттисячників» у Москві, навчався на курсах підготовки до вищого навчального закладу.

У вересні 1931 — вересні 1933 р. — студент літакобудівного факультету Московського авіаційного інституту.

У вересні 1933 — березні 1935 р. — заступник, виконувач обов'язків начальника Політичного відділу молоко-м'ясорадгоспу «Чалобай» Жармінського району Східно-Казахстанської області. У березні 1935 — березні 1937 р. — начальник Політичного відділу Чорноіртишського молоко-м'ясорадгоспу Зайсанського району Східно-Казахстанської області.

У березні — вересні 1937 р. — студент літакобудівного факультету Московського авіаційного інституту. У вересні 1937 — березні 1938 р. — секретар комітету ВКП(б) Московського авіаційного інституту. У березні — квітні 1938 р. — відповідальний організатор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).

У квітні — червні 1938 р. — виконувач обов'язків, у червні 1938 — січні 1939 р. — 2-й секретар Свердловського міського комітету ВКП(б). Одночасно, у червні — липні 1938 р. — 3-й секретар Свердловського обласного комітету ВКП(б).

3 жовтня 1938 — 26 лютого 1939 р. — 1-й секретар Організаційного бюро ЦК ВКП(б) по Пермській області. 4 березня 1939 — 19 квітня 1946 р. — 1-й секретар Молотовського обласного і міського комітетів ВКП(б).

У квітні 1946 — березні 1947 р. — інспектор Управління з перевірки партійних органів ЦК ВКП(б).

7 березня 1947 — 3 червня 1950 р. — 1-й секретар ЦК Компартії Білорусі та член Бюро ЦК КП(б)Б.

У червні 1950 — травні 1953 р. — інспектор ЦК ВКП(б). У травні — грудні 1953 р. — завідувач сектору відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КПРС.

26 листопада 1953 — 31 серпня 1955 р. — 1-й секретар Тульського обласного комітету КПРС.

У листопаді 1955 — листопаді 1957 р. — заступник міністра місцевої промисловості РРФСР. У листопаді 1957 — червні 1958 р. — старший референт Управління справами Ради міністрів РРФСР. У червні 1958 — лютому 1965 р. — старший інструктор відділу радянських органів Ради міністрів РРФСР.

У лютому — листопаді 1965 р. — завідувач територіальної групи Уралу і Західного Сибіру відділу радянських органів Управління справами Ради міністрів РРФСР. У листопаді 1965 — липні 1971 р. — заступник завідувача організаційно-інструкторського відділу Управління справами Ради міністрів РРФСР. У липні 1971 — травні 1984 р. — радник при Раді міністрів РРФСР.

З травня 1984 р. — персональний пенсіонер союзного значення у Москві.

Похований у Москві на Новодівичому цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Николай Гусаров: герой своего времени. Статьи, воспоминания, документы. Пермь: Пушка, 2008, 174 с. (рос.)
  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]