Гусарівка (Барвінківська міська громада)
| село Гусарівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Громада | Барвінківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63040030170056237 |
| Облікова картка | Гусарівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1923 |
| Населення | 575 |
| Площа | 1 км² |
| Густота населення | 575 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64782 |
| Телефонний код | +380 5757 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°52′52″ пн. ш. 37°09′42″ сх. д. / 48.88111° пн. ш. 37.16167° сх. д.Координати: 48°52′52″ пн. ш. 37°09′42″ сх. д. / 48.88111° пн. ш. 37.16167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
85 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64701, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Барвінкове, вул. Центральна, 8 |
| Карта | |
  Гусарівка | |
 Гусарівка | |
| Мапа | |
| |
Гуса́рівка — село в Україні, у Барвінківській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 575 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село Гусарівка знаходиться на обох берегах річки Сухий Торець біля місця впадання в неї річки Бичок. До нього примикають села Василівка Друга, Нікополь та Новопавлівка. В селі є залізнична станція Гусарівка. Біля села піщаний кар'єр до якого йде залізнична гілка.
Назва[ред. | ред. код]
Свою нинішню назву село отримало в 1917 році, коли після повалення царизму до села приїхало два брати — гусари. Вони збудували собі цегляний будинок біля залізниці й займалися лікуванням людей. Селяни поважали добрих, щедрих і людяних гусарів, які користувалися заслуженим авторитетом в окрузі, що й послужило спочатку народною назвою села, яка невдовзі закріпилася й офіційно.
Історія[ред. | ред. код]
Перші письмові відомості про с. Гусарівку відносяться до 1800 року й називалось це село спершу Іванівкою. За переказами, цими землями володів пан Іван, а перед смертю розділив свою землю й людей між синами — Дмитром, Павлом, Олександром та Іваном. Так у 1800 році й виникли села Ново-Павлівка, Ново-Дмитрівка, Ново-Олександрівка, Ново-Іванівка (Маяк).
За версією місцевих краєзнавців, у 1111 році через ці землі пройшов зі своїм військом Володимир Мономах, громлячи половецькі війська. А в 1188 році неподалік від нинішнього села відбувся останній бій дружин Сіверського князя Ігоря Святославовича з половцями, широко відомий зі «Слова о полку Ігоревім».
Пізніше, в XIII ст., через ці благодатні землі пройшли полчища татаро-монгол, перетворивши все навколишнє в так зване «Дике поле», І тільки в XVI столітті почалося поступове заселення краю, який став своєрідним форпостом для захисту запорізьких земель від набігів кримських татар. Ще й до цього часу біля с. Ново-Павлівка річку Сухий Торець у народі називають «татаркою», бо саме там був так званий татарський брід. Колись на території нинішньої Гусарівської ЗОШ була земляна фортеця, яка складалася з земляного валу й рову. Підсилена вона була редутами, у яких містилися форпости, а також блокгаузами. Блокгаузи (закриті приміщення для військ) були розташовані з внутрішнього боку лінії і використовувалися як опорні пункти. Посередині фортеці, як правило, знаходився колодязь для питної води. На жаль, навіть залишки її не збереглися. Вона також залишилась недослідженою, хоча в історичних документах згадується як Приторецька.
В 1869 році через села Нікополь та Гусарівка пролягла Курсько-Харківсько-Азовська залізниця, яка відіграла визначну роль у розвитку регіону.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932–1933 роках, кількість встановлених жертв — 93 людей[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Барвінківської міської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барвінківського району, село увійшло до складу Ізюмського району[3].
Економіка[ред. | ред. код]
- В селі є машино-тракторні майстерні.
- ВАТ «Гусарівський гірничо-збагачувальний комбінат формувальних матеріалів».
Сьогодення[ред. | ред. код]
Нині в селі Гусарівка працює ЗОШ І — III ступенів, медична амбулаторія, Будинок культури, торговельні об'єкти
На території Гусарівської сільради діє залізнична станція Гусарівка, Гусарівський гірничо-збагачувальний комбінат, відкритий у 1933 році, філія ДП "Агрофірми «Шахтар», СТОВ «Василівське» й інші об'єкти господарського і соціально-культурного призначення.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 391–393 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 8 жовтня 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Гусарівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
