Гусарівка (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Гусарівка

Лозова — Слов'янськ
Донецька залізниця
Краснолиманська дирекція
с. Гусарівка,
Новопавлівка, Нікополь

48°52′58″ пн. ш. 37°08′57″ сх. д. / 48.88278° пн. ш. 37.14917° сх. д. / 48.88278; 37.14917Координати: 48°52′58″ пн. ш. 37°08′57″ сх. д. / 48.88278° пн. ш. 37.14917° сх. д. / 48.88278; 37.14917
Рік відкриття 1908 (111 років)
Колій 9
Платформ 3
Тип платформ(и) 1 бічна, 2 острівні
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 602
Відстань до Лозової, км 73
Відстань до Слов'янська, км 32
Код станції 492504 ?
Код «Експрес-3» 2214048 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса


Гуса́рівка — пасажирська залізнична станція Краснолиманської дирекції Донецької залізниці[1].

Розташована у селі Гусарівка, поруч зі станцією розташовані села Новопавлівка та Нікополь, Барвінківський район, Харківської області на електрифікованій лінії Лозова — Слов'янськ між зупинними пунктами Дерезівка (2,5 км) та Некременко (2 км).

Історія[ред. | ред. код]

Офіційна історія станції Гусарівка розпочинається в 1908 році, але вже в 1883 році на перегоні Барвінкове - Ставроково (Бантишеве) на місці сучасної станції Гусарівка числилася нетарифна полустанція Нікополь. Даних про вантажну і пасажирську роботу даного роздільного пункту у 80-х роках XIX століття не знайдено[2][3].

Перша назва станції походить від назви великого сусіднього села. У 90-х роках XIX століття тут було обладнано роз'їзд № 16. З 1901 року роз'їзду присвоєне найменування Рерберг - на честь генерала П.Ф.Рерберга, що командував російськими військами у війні з Османською імперією в 1877-1878 роках і певний час проживав у Барвінковому. Після 1913 року (не пізніше 1916 року) роз'їзд перевели в категорію станцій та присвоїли назву Гусарівка - від найменування населеного пункту при річці Сухий Торець, який даний роздільний пункт обслуговував. Але стара назва "роз'їзд Рерберг" неофіційно використовувалася і в перші роки радянської влади[2][4][5][6][7].

Станом на 1894 рік, по роз'їзді № 16 зупинялися поштовий і товаро-пасажирський потяги Харків - Ростов. У 1917 році зупинки по Гусарівці робили вже 3 пари потягів: пасажирський, поштовий і товаро-пасажирський, у складі яких були безпересадочні вагони до Караванної, Маріуполя, Луганська, Катеринослава (Дніпра), Новоросійська, Москви[8][9].

Ще до революції 1917 року по Гусарівці вивантажували сільськогосподарську продукцію (борошно, висівку, зернохліб) у досить великих кількостях: у 1912 році - 3,1 тис. т, у 1914 році - 4,2 тис. т, у 1915 році - 5,2 тис. т. Даних про номенклатуру і кількість вантажів, що відправляла до 1917 року станція Гусарівка, не знайдено[10].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції Гусарівка зупиняються тільки приміські електропоїзди[11].

Посилання[ред. | ред. код]

Дільниця Лозова — Слов'янськ
Попер.
Дерезівка
Гусарівка
Наст.
Некременко


Джерела[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  2. а б П.С.Ефименко (1883). Харьковский календарь на 1884 год. Х. 
  3. Скорино И.А. (1887). Указатель русских железных дорог. [СПб.] 
  4. Справочник для железнодорожных статистических отделов. СПб. 1913. 
  5. Барвенково в XIX веке. 
  6. Дьяков С.К. (1916). Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с ноября 1916 года. М. 
  7. Гражданская война на Украине (1918-1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. К. 1967. 
  8. Указатель железнодорожных, пароходных и иных пассажирских сообщений. Зимнее движение 1894-1895 г. СПб. 1894. 
  9. Официальный указатель железнодорожных и других пассажирских сообщений с мая 1917 года. ?. 1917. 
  10. Шипко-Чередниченко Л.Ф. (1927). Народное хозяйство Донбасса и грузооборот Донецких дорог. Х. 
  11. Розклад руху приміських поїздів Краснолиманської дирекції. Архів оригіналу за 16 жовтень 2016. Процитовано 17 січень 2016.