Гусаченко Микола Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гусаченко Микола Никифорович
Народження 9 травня 1893(1893-05-09)
Корсунь-Шевченківський, Російська імперія
Смерть 10 липня 1984(1984-07-10) (91 рік)
  СРСР
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР
Жанр Живопис
Навчання Київський художній інститут
Діяльність художник
Звання Заслужений працівник культури РРФСР

Мико́ла Ники́форович Гусаче́нко (нар. 9 травня 1893, Корсунь-Шевченківський, Російська імперія — пом. 10 липня 1984[1], СРСР) — радянський художник та педагог українського походження, Заслужений працівник культури РРФСР (1974), Заслужений діяч мистецтв Кабардино-Балкарської АРСР (1960).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 9 травня 1893 року в Корсунь-Шевченківському. З 1922 року — постійний учасник всеукраїнських художніх виставок. Член та експонент Асоціації художників Червоної України (19261929) та Всеукраїнського художнього об'єднання (19291931). У 1927 році закінчив Київський художній інститут[2], а за три роки почав брати участь у республіканських виставках. Працював пейзажистом, писав картини з радянського побуту, часто виїжджав у творчі відрядження.

Керував першою студією образотворчих мистецтв у Палаці піонерів у Нальчику. Був вчителем Заслуженого художника КБАРСР Анатолія Сундукова[3] та відомого кабардино-балкарського скульптора Михайла Тхакумашева[4]. З 1945 року — член Союзу художників Росії.

Роботи художника знаходяться в багатьох музейних зібраннях Росії.

Персональні виставки[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]