Гусинка (Куп'янський район)
| село Гусинка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Харківська область | ||||
| Район | Куп'янський район | ||||
| Тер. громада | Кіндрашівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA63080070100010435 
| ||||
| Облікова картка | Гусинка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1706 | ||||
| Населення | 989 | ||||
| Площа | 1,88 км² | ||||
| Густота населення | 526,06 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 63710 | ||||
| Телефонний код | +380 5742 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°49′33″ пн. ш. 37°25′53″ сх. д. / 49.82583° пн. ш. 37.43139° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
177 м | ||||
| Водойми | р. Гусинка | ||||
| Відстань до обласного центру |
101 км | ||||
| Відстань до районного центру |
22,2 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Селище | ||||
| Відстань до залізничної станції |
2,8 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 63710, с. Гусинка, вул. Першотравнева, 20 | ||||
| Вебсторінка | Гусинська сільрада | ||||
| Карта | |||||
  Гусинка | |||||
 Гусинка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Гуси́нка — село в Україні, у Куп'янському районі Харківської області. Входить до складу Кіндрашівської сільської громади. Населення становить 22 особи (14.11.2025р.)[1].
Село Гусинка розташована біля витоків річки Гусинка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Єгорівка.
Поруч проходить залізниця, станції Гусинка (3 км) та Селище (1,5 км).
Перша назва — Гусинець, за назвою річки, на якій поселення побудоване, на берегах якої любили перепочивати дикі гуси та інші перелітні птахи. Згодом назва річки і слободи трансформувалась і стала звучати: Гусинка.
Засноване на території Слобідської України у складі Харківського полку в 1706 році[2]. Заснували село вихідці з Правобережної України, які влаштувалися у великій пологій балці, звідки бере початок річка Гусинка.
На початку XVIII століття землі навколо Гусинки були відмежовані з фонду Ізюмського слобідсько-козацького полку у власність писаря цього полку Ю.Розаліон-Сошальського, а основна маса жителів стала його підданими. Згодом у слободі поселилося ще кілька поміщицьких сімей.
У 1875 році Гусинка одержує статус волосного центру Куп'янського повіту.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[3].
В 1923 році волосне управління ліквідовується, створюється сільська рада.
Село постраждало внаслідок колективізації 1928—1937 років і геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947.
Також є цитати сина, батьки якого бачили події кінця 1920-х початку 1930-х років на власні очі:
"...а все почалося з розкуркулення, коли повідбирали корів, коней, свиней і взагалі увесь скот... Сильно цьому сприяла міська влада у вигляді КОМНЕЗАМІВ, працівники яких ходили по хатах і відбирали майно у куркулів, бо мали багато влади. Лазили і шукали їжу у жінки мого батька -- баби Марини, обшукали усю хату -- знайшли жменю квасолі та й ту відібрали. Якщо хтось пручався й противився їхнім діям, вони називали їх "ворогами радянської влади", потім уночі приїжджала машина, чорний воронок, і забирала до Сибіру.
Моя мати казала: "У селі кожен день хоронили 1-2 людини, пізніше дійшло до того, що нікому було хоронити своїх близьких, так виривали велику яму і туди звозили трупи по 5-6 чоловік. Прийшла одна бабка, родичів її закопували у тій груповій ямі, а вона була настільки голодною, що впала біля тієї ями, так ці архаровці[4] і ту живу бабку закопали поряд з родичами". Моя ж мати ходила по далеким селам, де людей менше розкуркулили, і продавала одяг: сорочки, хустки і тому подібне, а за один раз принесла аж цілих два відра квашеної капусти. Мій батько помирав з голоду, так йому сусідка дала склянку молока, той хоч ожив трохи, бо вже піну з рота пускав. Потім почалася весна, почали з липи й інших дерев збирати листя, яке потім варили й їли. Ще трохи пізніше з'явилися кислиці[5] й зелені груші, до осені як-не-як протягли. Восени з'явилася якась картопля. Саджати цю картоплю було ніяк неможливо, так моя мати разом із сусідкою-агрономом залишали шкірку від картоплі й саджали її з маленькими почками. Вже з'явилося якесь життя".
Загалом під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 105 жителів села[6].
До 2020 року орган місцевого самоврядування — Гусинська сільська рада.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Кіндрашівської сільської територіальної громади[7].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1177 осіб, з яких 564 чоловіки та 613 жінок[8].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1121 особа[9].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 90,39 % |
| російська | 8,90 % |
| білоруська | 0,10 % |
| вірменська | 0,10 % |
| молдовська | 0,10 % |
| інші | 0,41 % |
Перша бібліотека в селі Гусинка була відкрита на початку ХХ століття, в 1902 році. Це була безкоштовна бібліотека-читальня, яка фінансувалася Куп'янським повітовим земством. Фонд складав близько 2000 екземплярів.
Після революції, на початку 1920-х років в селі була відкрита хата-читальня. У 1928 році в селі був побудований клуб.
В післявоєнні роки культурне життя в Гусинці невпинно розвивалося. В 1963 році відбулося відкриття нового клубу, де виділили приміщення для бібліотеки. Фонд на той час складав 9500 примірників. В той час в бібліотеці працювала Шевченко Ніна Михайлівна. До кінця 1960-х років в бібліотеці працювали О. М. Кривошлик, З. О. Лобас. В 1970-х роках бібліотекарями були О. М. Шуліка, А. О. Загребельний. З 1976 по 1992 рік бібліотекою завідувала Шип Антоніна Іванівна. 1987 році бібліотеку перевели в приміщення Будинку побуту, а в 2001 році бібліотека переїхала на другий поверх житлового будинку, де займала двокімнатну квартиру. В 2008 року бібліотеку знову повернули до клубу. В 1977 році Гусинська сільська бібліотека стала філією Куп'янської централізованої бібліотечної системи.
Бібліотека проводить краєзнавчу роботу, масові заходи до державних та народних свят, працює з дітьми та молоддю. З серпня 1992 року по жовтень 2018 року в бібліотеці працювала Д'якова Наталія Миколаївна. В 2012 році свій 110-літній ювілей Гусинська бібліотека святкувала в новому приміщенні, яке раніше було амбулаторією. В подарунок бібліотека отримала комп'ютер від Куп'янської районної державної адміністрації.
З жовтня 2018 року в бібліотеку прийшла працювати Кисіль Галина Анатоліївна.
- Починаючи з 1762 р. в Гусинці часто бував у гостях, а пізніше подовгу жив у сім'ї Сошальських видатний український філософ, поет, музикант, просвітитель Григорій Савич Сковорода. Г. С. Сковорода. В 1787 році в селі, написав притчу «Убогий жайворонок» і надіслав її другу Федору Івановичу Дискому.
- У селі народився відомий український художник Опанас Заливаха.
- Вихідцем з Гусинки є літописець і упорядник української поезії ХІХ століття І. Н. Сабо.
- Тут жила і працювала вчителькою народної школи поетеса і художниця К. Ф. Соколовська.
- ↑ РФ атакувала Харків і область: підсумки доби, кількість загиблих і пошкоджень. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 10 грудня 2025.
- ↑ Кисиленко В.Ю. Черговий огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле - 2021: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2021. – С.179-186
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ АРХАРОВЕЦЬ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ КИСЛИЦЯ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гусинка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал Верховної Ради України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Участие семьи Розальон-Сошальских в литературной жизни Харькова… [Архівовано 16 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Погода в селі Гусинка [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Опис села на сайті Куп'янського району [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- сайт відділу культури і туризму Куп'янської РДА
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
