Каргарка нільська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гуска єгипетська)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Каргарка нільська
Alopochen-aegyptiacus.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Рід: Каргарка (Alopochen)
Вид:
Каргарка нільська (A. aegyptiaca)
Біноміальна назва
Alopochen aegyptiaca
Alopochen aegyptiaca map.svg
Природний ареал виду
Синоніми

Anas aegyptiaca Linnaeus, 1766

Каргарка нільська[1] або гуска єгипетська[2] (Alopochen aegyptiacus) — вид птахів родини качкових, єдиний живий представник роду Alopochen. Первісним ареалом є Африка, проте завезений як декоративний птах у багато країн, у результаті чого місцями утворилися напівприродні популяції. В Європейському Союзі включено до офіційного переліку чужорідних інвазійних видів[3].

Опис[ред. | ред. код]

Довжина тіла 63-73 см, розмах крил 134—154 см, маса 1,1-4 кг. Самець і самка забарвлені однаково, самці дещо більші. Крила зверху рудувато-червоні або коричневі з м'яким чорним відтінком. Добре виражено «дзеркальце» металево-зеленого кольору. Нижній бік крил білий — він контрастує з чорним і темно-зеленим пір'ям. Груди і черево ясно-гірчичного кольору з легкою хвилею. Хвіст чорний. Голова з характерною коричневою маскою навколо очей, що починається біля основи дзьоба.

Поширення та місця існування[ред. | ред. код]

У гніздовий період цей вид є широко поширеним в Африці, де зустрічається головним чином вздовж долини Нілу на південь від Сахари. У позагніздовий період поширений ширше, оскільки здійснює дальні переміщення на північ до аридних умов Сахелю.

Населяє різноманітні навколоводні біотопи, нерідко у досить посушливих місцевостях. Переважно це водосховища, озера, ставки, долини річок, болота, очисні споруди, естуарії та острови вздовж морського узбережжя.

Був завезений в Європу як декоративний птах та станом на початок ХХІ ст. існують напівдикі популяції у Великій Британії, Данії, Нідерландах, Бельгії, Франції, Німеччині, Італії. Популяція у Великій Британії почала формуватися у XVII ст., а з 1971 року вид включено до списку орнітофауни країни[4]. Також єгипетських гусей було завезено на інші континенти — вони гніздяться в окремих місцях у США (Техас, Флорида), а також в Новій Зеландії.[5]

Гніздування[ред. | ред. код]

Яйця в оологічній колекції
Пухове пташеня

Пари постійні. У гніздовий період птахи дуже агресивні по відношенню до особин свого, а також інших видів. Період гніздування дуже розтягнутий в різних частинах Африки. Гніздо — пласка споруда з рослинного матеріалу, лоток самка вистилає власним пухом. Гніздо влаштовують зазвичай недалеко від води. Місця розташування гнізд дуже різноманітні — на землі, на кущах або деревах, норах в урвищах берегів, дуплах дерев, на уступах скель, в будівлях людини, а також гніздах інших видів птахів.[6] Кладка нараховує від 5 до 12 яєць, найчастіше 5-8. У насиджуванні беруть участь обиви статі, проте роль самки більша. Насиджування триває близько 28 діб. Молоді птахи починають літати у віці 60-75 днів.

Живлення[ред. | ред. код]

Споживають їжу як на суходолі, так і у воді. Живляться переважно рослинною їжею (насіння, листя та стебла рослин, плоди наземних рослин - як дикорослих, так і культурних). Споживають також безхребетних (сарану, термітів, багатощетинкових червів).[6]

Значення для людини[ред. | ред. код]

У стародавніх єгиптян це був священний птах — його зображення зустрічається на стародавніх фресках та барельєфах. У той час існували також і одомашнені нільські каргарки, однак із занепадом давньоєгипетської цивілізації ця популяція майже зникла.

Нині у Південній Африці нільських каргарок вважають шкідниками сільського господарства. В Африці ці птахи є об'єктом полювання.

В Європі з XXVII ст. нільських каргарок утримують як декоративних птахів у багатьох парках. У деяких місцях вони збільшили чисельність та витісняють аборигенні види водопдавних птахів.[7]

Оскільки єгипетська гуска має широке поширення та значну чисельність, за критеріями МСОП належить до видів з низьким ризиком. Перебуває під охороною відповідно до Конвенції СІТЕС[2].

Етимологія[ред. | ред. код]

Латинська назва роду походить від грец. ἀλώπηξ (alōpēx) — «лисиця» та грец. χήν (chēn) — «гуска», що пов'язано з кольором оперення. Видова назва aegyptius походить від лат. Aegyptius — «єгипетський».[8]

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. а б Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 16 грудня 2018. 
  3. List of Invasive Alien Species of Union concern [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  4. Holloway, Simon (2010). The Historical Atlas of Breeding Birds in Britain and Ireland 1875-1900. A & C Black. ISBN 9781408128664. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 16 грудня 2018. (англ.)
  5. Braun, D.G. (2004). First documented nesting in the wild of Egyptian Geese in Florida. Florida Field Naturalist 32 (4): 138–143. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2018. (англ.)
  6. а б BirdLife International. 2018. Alopochen aegyptiaca. The IUCN Red List of Threatened Species 2018: e.T22679993A131910647. Downloaded on 16 December 2018.[недоступне посилання з серпня 2019](англ.)
  7. Гуска єгипетська, сайт Московського зоопарку [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  8. Jobling, James A (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 33, 42. ISBN 978-1-4081-2501-4. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]