Густав Адлерфельд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Густав Адлерфельд
Народився 1671[1][2][…]
Стокгольм, Швеція
Помер 8 липня 1709(1709-07-08) або 28 червня 1709(1709-06-28)[1]
Полтава, Гетьманщина
·загиблий у бою
Поховання Полтава
Країна  Швеція
Діяльність історик
Alma mater Університет Уппсала
Посада Hovijunkkarid
Рід Adlerfelt familyd
Брати, сестри Pehr Adlerfeltd
У шлюбі з Anna Kristina Stebd
Діти Carl Maximilian Emanuel Johan Adlerfeltd

Гу́став Адлерфе́льд (Adlerfeld; *1671—†1709) — шведський військовий історик, королівський камергер. Після закінчення школи навчався в університеті в Уппсалі. 1697 подорожував по Західній Європі. Повернувшись додому, вступив на королівську службу, ставши камер-юнкером. Супроводив Карла XII від початку Північної війни 1700—1721 років до розгрому шведських військ у Полтавській битві, в якій і загинув.

Праці[ред. | ред. код]

  • Від 1700 до дня своєї смерті під Полтавою — Густав Адлерфельд вів щоденник, який врятував вюртемберзький принц Максіміліан Еммануель. Звільнившись з російського полону, принц забрав цей щоденник з собою. Під час повернення на батьківщину він помер. Щоденник завіз до Штутгарта духівник і секретар Максіміліана Еммануеля Й. Барділі, який і передав його матері принца. Мати переслала щоденник вдові Адлерфельда до Стокгольма. Син Адлерфельда Опублікував 1740 року щоденник французькою мовою в Амстердамі. До щоденника додано спогади секретаря королівської польової канцелярії Петра Шенстрема «Військова історія шведського короля Карла XII з 1700 року до битви під Полтавою». Крім французької, щоденник видано англійською, німецькою та шведською мовами.

У щоденнику докладно розповідається про походи й битви Карла XII до Полтавської битви. Особлива увага приділяється монархові, його діям і вчинкам. Поряд з цим автор описує умови та обставини, в яких доводилося діяти Карлу XII.

Адлерфельд досить докладно описав Україну, її природу й багатства. Повідомив про Київ як головне місто України, згадав про існування там університетуту, малася, певно, на увазі Києво-Могилянська академія, та резиденції митрополита. Найбільшу увагу Адлерфельд приділив козакам, характеризував їхній спосіб життя та військову організацію, зробив історичний екскурс, у якому розповів про їхню боротьбу з Польщею і Росією.

У фактографічному плані щоденник вважається джерелом, що заслуговує на довіру.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Histoire militaire de Charles XII, roi de Suede. Amsterdam, 1740
  • Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західньоєвропейських джерелах 1687—1709. Мюнхен, 1988
  • Наливайко Д. Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі. К., 1998

Посилання[ред. | ред. код]

  • Адлерфельд (Adlerfelt) Ґустав // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.10-11