Густав Беренс (політик)

Густав Беренс
нім. Gustav Behrens
Народився	2 лютого 1899(1899-02-02) Шеллертен, Гільдесгайм, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер	3 липня 1948(1948-07-03) (49 років) Шеллертен, Гільдесгайм, Нижня Саксонія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	письменник
Знання мов	німецька
Членство	СА
Військове звання	Групенфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Лицарський Хрест Воєнних заслуг Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Золотий партійний знак НСДАП Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Почесний кут старих бійців

Густав Беренс (нім. Gustav Behrens; 2 лютого 1899 — 3 липня 1948) — німецький фермер і сільськогосподарський політик, групенфюрер СА. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг.

Біографія

Учасник Першої світової війни, служив в польовій артилерії. Після війни був членом фрайкору «Оберланд» в Сілезії. З 1923 року — фермер в Аштедті, вирощував буряк. В березні 1923 року вступив у НСДАП і став співзасновником партійної групи в Гарбольцумі. 4 травня 1925 року — в СА. 21 червня 1926 року повторно вступив в партію (квиток №3261). З 1 лютого 1930 по 1 серпня 1931 року — командир штурму СА 5/208. 24 квітня 1932 року невдало балотувався на виборах в Прусський ландтаг від Південного Ганноверу.

З вересня 1933 по 1937 рік — керівник районного фермерського товариства Марієнбурга, займався розвитком молочної промисловості Нижньої Саксонії. З 14 грудня 1934 року — голова Головного об'єднання цукрової промисловості, одночасно обраний на 2 роки імперським керівником фермерів. З 8 лютого 1935 по квітень 1941 року — член Німецької імперської селянської ради. З 20 квітня 1935 по 1 травня 1937 року перебував в розпорядженні 10-го штандарту СА. З березня 1937 року — начальник 3-го головного управління Імперської служби продовольства. 1 травня 1937 року зарахований в штаб групи СА «Нижня Саксонія». З 10 лютого 1937 року — тимчасовий, з 20 квітня 1937 по 1945 рік — постійний начальник 3-го головного управління Імперської служби продовольства, одночасно постійний представник Імперського керівника фермерів. З 1 червня 1937 року — ад'ютант до розпорядження начальника штабу СА. З 22 по 28 серпня 1937 року — виконавчий президент 11-го Всесвітнього молочного конгресу в Берліні.З 23 по 27 травня 1938 року — президент 12-го Міжнародного конгресу буряківників. З 22 квітня 1941 по травень 1945 року — член Імперської консультативної ради з продовольства і сільського господарства. З 27 липня 1942 року — почесний суддя Народної судової палати. Окрім цього, Беренс був головою контрольної ради Ahstedt-Schellerter Zuckerfabrik AG і Bank für Landwirtschaft AG, членом ради директорів Німецького рентного і кредитного закладу Центрального сільського господарського банку і Reichsnährstand Verlags-GmbH, консультативної ради Імперського банку і головою Імперського управління продовольства НСДАП в Імперському управлінні у справах селян.

Звання

• Штурмфюрер СА (20 квітня 1935)
• Оберштурмфюрер СА (29 квітня 1936)
• Штандартенфюрер СА (1 травня 1937)
• Оберфюрер СА (9 листопада 1937)
• Бригадефюрер СА (9 листопада 1938)
• Групенфюрер СА (9 листопада 1942)

Нагороди

• Золотий партійний знак НСДАП
• Почесний кут старих бійців
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесна пов'язка СА
• Почесний кинджал СА
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг (1 жовтня 1944) — нагороджений Йозефом Геббельсом за поданням Герберта Бакке.

Бібліографія

• Das Landvolk im Kriege, in: Die Erzeugungsschlacht im Kriege, hg. vom Reichsministerium für Ernährung und Landwirtschaft, Berlin 1940, S. 17–30.
• Dennoch und trotzdem! Zur Jahreswende 1943/44, in: „Wochenblatt der Landesbauernschaft Mecklenburg. Amtliches Organ des Reichsnährstandes“, 28. Jg. Nr. 1, 1. Januar 1944, S. 1f.

Література

• Andreas Dornheim: Rasse, Raum und Autarkie. Sachverständigengutachten zur Rolle des Reichsministeriums für Ernährung und Landwirtschaft in der NS-Zeit. Erarbeitet für das Bundesministerium für Ernährung, Landwirtschaft und Verbraucherschutz, Bamberg 2011, v. a. S. 74
• Gustavo Corni, Horst Gies: Brot–Butter–Kanonen. Die Ernährungswirtschaft in Deutschland unter der Diktatur Hitlers. Akademie Verlag, Berlin 1997, v. a. S. 210.
• Michael Buddrus (Hrsg.): Mecklenburg im Zweiten Weltkrieg. Die Tagungen des Gauleiters Friedrich Hildebrandt mit den NS-Führungsgremien des Gaues Mecklenburg 1939–1945, Eine Edition der Sitzungsprotokolle. Edition Temmen, Bremen 2009, v. a. S. 995.