Густав Гене

Густав Гене
нім. Gustav Höhne
Народився	17 лютого 1893(1893-02-17) Крушвиця, Ґміна Крушвиця, Іновроцлавський повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Республіка Польща
Помер	1 липня 1951(1951-07-01) (58 років) Оберурзель, Верхній Таунус, Дармштадт, Гессен, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1911
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Гамбург) Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Дем'янський щит

Густав Гене (нім. Gustav Höhne; 17 лютого 1893, Крішвіц — 1 липня 1951, Оберурсель) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив у піхоті. З 1934 року командував батальйоном. З 10 листопада 1938 року — командир 28-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампаній. З 25 жовтня 1940 року — командир 8-ї піхотної дивізії (з 1 грудня 1941 року — легкої, з 30 червня 1942 року — єгерської). Учасник Німецько-радянської війни. З 28 листопада 1942 року — командир корпусу «Лукас» (з 15 березня 1943 року — генеральне командування «Гене», з 29 лютого 1943 року — 8-й армійський корпус). 10 вересня 1944 року відправлений в резерв фюрера. З 1 грудня 1944 року — командир 89-го танкового корпусу. 8 травня 1945 року здався союзникам. В 1947 році звільнений.

Звання

• Фанен-юнкер (27 березня 1911)
• Фенріх (18 листопада 1911)
• Лейтенант (18 серпня 1912)
• Оберлейтенант (27 січня 1916)
• Гауптман (1 травня 1922)
• Майор (1 лютого 1933)
• Оберстлейтенант (1 серпня 1935)
• Оберст (1 березня 1938)
• Генерал-майор (1 серпня 1940)
• Генерал-лейтенант (1 серпня 1942)
• Генерал піхоти (1 травня 1943)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (23 вересня 1914)
  • 1-го класу (31 серпня 1915)
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (24 вересня 1939)
  • 1-го класу (20 жовтня 1939)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (30 червня 1941)
  • дубове листя (№238; 17 травня 1943)
• Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (3 липня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Дем'янський щит (1943)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn. Berlin 1924. S. 159.
• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 395.