Густав Кафка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Густав Кафка
Народився 23 липня 1883(1883-07-23)[2][1]
Відень, Австро-Угорщина[2]
Помер 12 лютого 1953(1953-02-12)[1] (69 років)
Файтсгехгайм, Вюрцбург, Нижня Франконія, Баварія, ФРН
Країна  Австрія
Діяльність психолог, філософ, викладач університету
Alma mater Лейпцизький університет
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Вільгельм Вундт
Знання мов німецька[3]
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Дрезденський технічний університет і JMU

Густав Кафка (нім. Gustav Kafka; 23 липня 1883 — 12 лютого 1953) — австрійський психолог і філософ, католицький діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Густав Кафка народився 23 липня 1883 в Відні. Виховувався у прийомних батьків в місті Брно (більш рання назва — Брюнн).

Густав Кафка вчився у Відні, ГеттінгеніГерда Мюллера і Едмунда Гуссерля), Лейпцигу (у Т. Ліппса) і Мюнхені. Працював асистентом у Т. Ліппса та Е. Бехера. Під керівництвом Вільгельма Вундта писав докторську дисертацію.

З 1910 року Густав Кафка — приват-доцент філософії, а з 1915 — професор.

В роки військової служби (1914—1918) Кафка організував психотехнічну службу для австрійської армії. Після служби викладає в Мюнхенському університеті (катедра прикладної психології). З 1923 року Г. Кафка — професор філософії та педагогіки Дрезденської вищої технічної школи. З 1929 по 1933 рік — член правління німецького товариства психологів. Під час війни емігрував. З 1947 році керує катедрою філософії і психології в Вюрцбургському університеті, з 1950 по 1951 рік — декан факультету, після чого Кафка йде у відставку.

Густав Кафка відомий також як редактор тридцяти шести томів історії філософії і психології. Коло психологічних досліджень Кафки було досить широке: поведінка тварин, психологія експресивних реакцій, спілкування, мови, мистецтва, професійного становлення, життєвих вікових груп, юридична психологія, парапсихологія. Також Густав Кафка дав типологію базових афектів. Крім того, Кафка складався в різних товариствах: в Кантівському товаристві, в німецькому зоологічному товаристві і в товаристві експериментальної психології. Також очолював німецьке товариство психологів в 1948 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116016825 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]