Перейти до вмісту

Густав Носке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Густав Носке
нім. Gustav Noske Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився9 липня 1868(1868-07-09)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бранденбург-на-Гафелі, Вестгафельландd, Пруссія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 листопада 1946(1946-11-30)[1][2][…] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ганновер, окупована союзниками Німеччина, Німеччина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
·інсульт Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняEngesohde city cemeteryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналіст, політик, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[2][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат рейхстагу Німецької імперіїd, депутат рейхстагу Німецької імперіїd, міністр і губернатор Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяСоціал-демократична партія Німеччини Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Густав Носке (нім. Gustav Noske; 9 липня 1868(18680709), Бранденбург-на-Хафелі — 30 листопада 1946, Ганновер) — німецький політик, соціал-демократ (в партії примикав до вкрай правого крила).

Біографія

[ред. | ред. код]

М'ясник за професією. З 1906 року депутат Рейхстагу від Хемница. У роки Першої світової війни (1914—1918) стояв на соціал-шовіністичних позиціях.

Густав Носке (попереду, праворуч) та Вальтер фон Лютвіц. 1920

Рейхсміністр оборони Німеччини в 1919-1920 роках. На початку 1919 року загони націоналістичного фрайкора під керівництвом Носке жорстоко придушили виступи німецьких комуністів і вкрай лівих соціал-демократів, які мали намір проголосити радянську владу. З цього приводу Носке вимовив фразу, яка пізніше стане крилатою: «Мабуть, хтось же повинен бути кривавою собакою. Я не боюсь відповідальності» (нім. Meinetwegen! Einer muss der Bluthund werden, ich scheue die Verantwortung nicht[7]). Пізніше спробував розпустити формування фрайкора, насамперед сумнозвісну морську бригаду Ергардта, що послугувало приводом для каппського заколоту, однак займав при цьому настільки ліберальну позицію щодо путчистів, що рейхспрезидент Фрідріх Еберт був змушений відправити його у відставку.

В 1933 був звільнений нацистами з посади верховного президента Ганновера (обіймав цю посаду з 1920 року). В 1944, коли розгорнулися переслідування у зв'язку з невдалим замахом на Гітлера, був заарештований і відправлений до концентраційного табору в Фюрстенберзі-на-Хафелі.

Після війни нові керівники СДПН дали Носке зрозуміти, що його повернення в політику небажане.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Носке Густав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118588761 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ Gustav Noske: Von Kiel bis Kapp. Zur Geschichte der deutschen Revolution, Berlin 1920, S. 68


Політика Німеччини Це незавершена стаття про німецького політика чи політикиню.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Густав_Носке&oldid=38626931