Густав Шведський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Густав Шведський
Gustav of Sweden & Norway (1827) c 1850 by Friedrich Dürck.jpg
Принц Густав бл. 1850
Народився 18 червня 1827(1827-06-18)
Палац Хага
Помер 24 вересня 1852(1852-09-24) (25 років)
Осло
черевний тиф
Поховання церква Ріддаргольмена
Громадянство Flag of Sweden.svg Швеція
Ім'я при народженні Франц Густав Оскар
Діяльність композитор
Alma mater Уппсальський університет
Членство Шведська королівська академія наук
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Титул герцог Уппландії
Звання підполковник
Конфесія лютеранство
Рід Бернадоти
Батько Оскар I
Мати Жозефіна Лейхтенберзька
Брати, сестри  • Євгенія Шведська
 • Оскар II
 • Карл XV
 • Август Шведський
Дружина не було
Діти не було

Франц Густав Оскар Шведський та Норвезький (швед. Frans Gustaf Oscar av Sverige och Norge), (нар. 18 червня 1827 — пом. 24 вересня 1852) — принц шведський та норвезький, герцог Уппландії, син короля Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької, композитор, музикант та художник.

Біографія[ред. | ред. код]

Густав народився 18 червня 1827 року в палаці Хага. Він був другим сином в родині кронпринца шведського та норвезького Оскара та його дружини Жозефіни Лейхтенберзької. Новонароджений мав старшого брата Карла, а згодом з'явились і молодші — Оскар та Август, і сестра Євгенія.

Принци Карл і Густав у 1846

Всі діти виховувалися в дусі суворого лютеранства, попри те, що матір була католичкою. Вони отримували освіту в королівському палаці під наглядом викладачів, яких вона підбирала. Після цього Густав з братами відвідував в Уппсальському університеті. Там у них було своє місце, так званий «Принс-холл». Також навчався в університеті Крістіанії. Принц Густав все життя виявляв великий інтерес до історії своєї країни та мистецтва. Був канцлером Шведської Королівської Академії мистецтв. Полюбляв малювати, та перш за все став відомим в області музики. З усієї родини Бернадотів мав найяскравіший музичний талант. Мав навіть прізвисько «Співаючий принц» («Sångarprinsen»). Він став членом шведської академії музики у 1844. Його вчителем і зразком наслідування був Адольф Фредрік Ліндблад.

Статуя принца Густава у дворі Уппсальського університету

З композицій принца, які він друкував під псевдонімом G ****, збереглося близько п'ятдесяти. Двоє з його творів для арфи популярні у Швеції і дотепер: «Studentsången» («Пісня студента») та («Vårsång») («Весняна пісня»). Тексти двох пісень написані Германом Сатербергом. Також писав марші, романси, пісні та інші твори для фортепіано. До всього був ще й чудовим піаністом та співаком. В університеті часто співав з братами квартетом, а також запрошував долучатися до них інших студентів. За повідомленнями свідків, мав дуже красивий та ліричний тенор.

11 лютого 1846 Густав став почесним членом королівської академії наук.

У ранньому віці вступив до армії. У 1850 році отримав звання підполковника.

У лютому 1851 його батько придбав палац Стернзунд і подарував його Густаву. Той доручив куратору П.А.Ністрьому провести там капітальний ремонт. Вважається, що у цьому палаці принц написав декілька своїх невідомих творів.

Густав здійснив декілька мандрівок Швецією та Норвегією. У 1852-му він із сестрою та матір'ю супроводжували батька на лікування до цілющих джерел Бад-Кіссінгену у Німеччині. Здоров'є короля покращало, і у вересні вони вирушили в зворотну путь. До Крістіанії мали добиратися морем, але через сильний шторм корабель із королівською сім'єю опинився у Гаміні. Коли ж Бернадоти нарешті досягли норвезької столиці 16 вересня, принц був вже настільки виснажений, що не міг самостійно пересуватися і мав високу температуру. Його доправили до королівського палацу, де він раптово помер вісім днів потому, як повідомлялося, від черевного тифу.[1] Йому було 25 років. Батько та сестра також захворіли, але змогли видужати. Похований Густав у склепінні під каплицею Бернадоттів у кірсі Ріддархольмен. [2]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • У 1854 році в парку палацу Хага був встановлений монумент принца Густава.
  • У 1927 скульптор Карл Едл створив статую принца, що нині знаходиться у дворі Уппсальського університету.
  • У 1944 в прокат вийшов кінофільм «Принц Густав», знятий Шамілем Бауманом. У головній ролі — Альф Челлін.

Родинне дерево[ред. | ред. код]

Жан Анрі Бернадотт
 
Жанна де Сен-Венсан
 
Франсуа Кларі
 
Франсуаза Роза Сомес
 
Александр де Богарне
Général ALEXANDRE FRANCOIS MARIE DE BEAUHARNAIS (1760-1794).jpg
 
Жозефіна Богарне
Josephine by Appiani.jpg
 
Максиміліан I
Portrait of King Maximilian I Joseph of Bavaria.jpg
 
Августа Гессен-Дармштадтська
Augusta wilhelmine of hesse-darmstadt.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл XIV Юхан
Nordgren - Portrait de Charles Jean Bernadotte, roi de Suède.jpg
 
 
 
 
 
Дезіре Кларі
Désirée Clary1807-Robert Lefèvre.jpg
 
 
 
 
 
Ежен де Богарне
EugeneBeau.jpg
 
 
 
 
 
Августа Баварська
Imageamalia 1063.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Оскар I
Oscar I porträtterad 1836 av Fredric Westin.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Жозефіна Лейхтенберзька
Josephine of Sweden & Norway 1837 by Fredric Westin.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Густав
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історичні персоналії. Принц Франц Густав Бернадотт [1] (швед.)
  2. Ріддархольмська кірха. Каплиця Бернадоттів [2] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • The New Grove Dictionary of Music and Musicians, band 7. Macmillan Publishers 1980
  • Sohlmans musiklexikon, band 3. Sohlmans förlag AB 1976
  • Vivi Horn: Prins Gustav, Wahlström & Widstrand 1946

Посилання[ред. | ред. код]