Густав Шведський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Густав Шведський
Gustav of Sweden & Norway (1827) c 1850 by Friedrich Dürck.jpg
Принц Густав бл. 1850
Ім'я при народженні Франц Густав Оскар
Народився 18 червня 1827(1827-06-18)
Палац Хага
Помер 24 вересня 1852(1852-09-24) (25 років)
Осло
·черевний тиф
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Sweden.svg Швеція
Діяльність композитор
Alma mater Уппсальський університет
Членство Шведська королівська академія наук і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Титул герцог Уппландії
Військове звання підполковник
Конфесія лютеранство
Рід Бернадоти
Батько Оскар I
Мати Жозефіна Лейхтенберзька
Брати, сестри  • Євгенія Шведська, Оскар II, Карл XV і Август Шведський
У шлюбі з не було
Діти не було
Blason de Gustave de Suede.svg

Франц Густав Оскар Шведський та Норвезький (швед. Frans Gustaf Oscar av Sverige och Norge), (нар. 18 червня 1827 — пом. 24 вересня 1852) — принц шведський та норвезький, герцог Уппландії, син короля Оскара I та Жозефіни Лейхтенберзької, композитор, музикант та художник.

Біографія[ред. | ред. код]

Густав народився 18 червня 1827 року в палаці Хага. Він був другим сином в родині кронпринца шведського та норвезького Оскара та його дружини Жозефіни Лейхтенберзької. Новонароджений мав старшого брата Карла, а згодом з'явились і молодші — Оскар та Август, і сестра Євгенія.

Принци Карл і Густав у 1846

Всі діти виховувалися в дусі суворого лютеранства, попри те, що матір була католичкою. Вони отримували освіту в королівському палаці під наглядом викладачів, яких вона підбирала. Після цього Густав з братами відвідував в Уппсальському університеті. Там у них було своє місце, так званий «Принс-холл». Також навчався в університеті Крістіанії. Принц Густав все життя виявляв великий інтерес до історії своєї країни та мистецтва. Був канцлером Шведської Королівської Академії мистецтв. Полюбляв малювати, та перш за все став відомим в області музики. З усієї родини Бернадотів мав найяскравіший музичний талант. Мав навіть прізвисько «Співаючий принц» («Sångarprinsen»). Він став членом шведської академії музики у 1844. Його вчителем і зразком наслідування був Адольф Фредрік Ліндблад.

Статуя принца Густава у дворі Уппсальського університету

З композицій принца, які він друкував під псевдонімом G ****, збереглося близько п'ятдесяти. Двоє з його творів для арфи популярні у Швеції і дотепер: «Studentsången» («Пісня студента») та («Vårsång») («Весняна пісня»). Тексти двох пісень написані Германом Сатербергом. Також писав марші, романси, пісні та інші твори для фортепіано. До всього був ще й чудовим піаністом та співаком. В університеті часто співав з братами квартетом, а також запрошував долучатися до них інших студентів. За повідомленнями свідків, мав дуже красивий та ліричний тенор.

11 лютого 1846 Густав став почесним членом королівської академії наук.

У ранньому віці вступив до армії. У 1850 році отримав звання підполковника.

У лютому 1851 його батько придбав палац Стернзунд і подарував його Густаву. Той доручив куратору П.А.Ністрьому провести там капітальний ремонт. Вважається, що у цьому палаці принц написав декілька своїх невідомих творів.

Густав здійснив декілька мандрівок Швецією та Норвегією. У 1852-му він із сестрою та матір'ю супроводжували батька на лікування до цілющих джерел Бад-Кіссінгену у Німеччині. Здоров'є короля покращало, і у вересні вони вирушили в зворотну путь. До Крістіанії мали добиратися морем, але через сильний шторм корабель із королівською сім'єю опинився у Гаміні. Коли ж Бернадоти нарешті досягли норвезької столиці 16 вересня, принц був вже настільки виснажений, що не міг самостійно пересуватися і мав високу температуру. Його доправили до королівського палацу, де він раптово помер вісім днів потому, як повідомлялося, від черевного тифу.[1] Йому було 25 років. Батько та сестра також захворіли, але змогли видужати. Похований Густав у склепінні під каплицею Бернадоттів у кірсі Ріддархольмен. [2]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • У 1854 році в парку палацу Хага був встановлений монумент принца Густава.
  • У 1927 скульптор Карл Едл створив статую принца, що нині знаходиться у дворі Уппсальського університету.
  • У 1944 в прокат вийшов кінофільм «Принц Густав», знятий Шамілем Бауманом. У головній ролі — Альф Челлін.

Родинне дерево[ред. | ред. код]

Жан Анрі Бернадотт
 
Жанна де Сен-Венсан
 
Франсуа Кларі
 
Франсуаза Роза Сомес
 
Александр де Богарне
Général ALEXANDRE FRANCOIS MARIE DE BEAUHARNAIS (1760-1794).jpg
 
Жозефіна Богарне
Josephine by Appiani.jpg
 
Максиміліан I
Portrait of King Maximilian I Joseph of Bavaria.jpg
 
Августа Гессен-Дармштадтська
Augusta wilhelmine of hesse-darmstadt.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл XIV Юхан
Nordgren - Portrait de Charles Jean Bernadotte, roi de Suède.jpg
 
 
 
 
 
Дезіре Кларі
Désirée Clary1807-Robert Lefèvre.jpg
 
 
 
 
 
Ежен де Богарне
EugeneBeau.jpg
 
 
 
 
 
Августа Баварська
Imageamalia 1063.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Оскар I
Oscar I porträtterad 1836 av Fredric Westin.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Жозефіна Лейхтенберзька
Josephine of Sweden & Norway 1837 by Fredric Westin.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Густав
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історичні персоналії. Принц Франц Густав Бернадотт [1] (швед.)
  2. Ріддархольмська кірха. Каплиця Бернадоттів [2] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • The New Grove Dictionary of Music and Musicians, band 7. Macmillan Publishers 1980
  • Sohlmans musiklexikon, band 3. Sohlmans förlag AB 1976
  • Vivi Horn: Prins Gustav, Wahlström & Widstrand 1946

Посилання[ред. | ред. код]