Густав Шмідт

Густав Шмідт
Народився	24 квітня 1894; Карсдорф або Веймар, Німецька імперія
Помер	7 серпня 1943 (49 років); Бєлгород, Курська область, РРФСР, СРСР або Дармштадт, Третій Рейх
Країна	Німецька імперія
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна, Друга світова війна, Польська кампанія, Бельгійська кампанія, Французька кампанія, Білостоцько-Мінська битва, Смоленська битва, Битва за Москву, Ржевська битва, Битва на Курській дузі і Бєлгородсько-Харківська операція
Військове звання	Генерал-лейтенант
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу	Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
	Нагрудний знак «За танкову атаку»
	; ; ;

Густав Ріхард Ернст Шмідт (нім. Gustav Richard Ernst Schmidt; 24 квітня 1894, Карсдорф, Німецька імперія — 7 серпня 1943, Березовка, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 12 жовтня 1937 року — командир 216-го запасного піхотного полку, з 10 жовтня 1939 року — 74-го піхотного полку 19-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії. З 1 жовтня 1940 року — командир 19-ї стрілецької бригади 19-ї танкової дивізії. Учасник Німецько-радянської війни, в тому числі битви за Москву. З 1 квітня 1942 року — командир своєї дивізії. Учасник Курської битви, під час якої штаб дивізії був оточений радянськими військами. Точна доля Шмідта невідома. За словами генерал-полковника Гліба Бакланова^[2], Шмідт застрелився, за словами маршала танкових військ Михайла Катукова^[3] — загинув у бою.

Фанен-юнкер (1 березня 1913)
Фенріх (20 листопада 1913)
Лейтенант (19 червня 1914; патент від 23 червня 1912)
Оберлейтенант (16 вересня 1917)
Гауптман (1 липня 1925)
Майор (1 травня 1934)
Оберстлейтенант (16 вересня 1917)
Оберст (1 червня 1939)
Генерал-майор (1 квітня 1942)
Генерал-лейтенант (1 січня 1943)

Залізний хрест
- 2-го класу (15 вересня 1914)
- 1-го класу (18 жовтня 1915)
Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (21 вересня 1939)
- 1-го класу (2 жовтня 1939)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (4 вересня 1940)
- дубове листя (№203; 6 березня 1943)
Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі
Німецький хрест в золоті (22 квітня 1942)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

↑ ^а ^б Archivio Storico Ricordi — 1808.
d:Track:Q3621644
↑ Бакланов Г. В. Глава третья. Гвардейцы // Ветер военных лет. — М.: Воениздат, 1977. — С. 94-99. — 288 с.
↑ Катуков М. Е. На острие главного удара. — М.: Воениздат, 1974. — С.245-246.