Густиня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Густиня
Густинський монастир. Літографія кінця XIX століття
Густинський монастир. Літографія кінця XIX століття
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Прилуцький район
Рада/громада Замостянська сільська рада
Код КОАТУУ 7424183202
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 150
Площа 0,472 км²
Густота населення 317,8 осіб/км²
Поштовий індекс 17544
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°38′26″ пн. ш. 32°28′01″ сх. д. / 50.64056° пн. ш. 32.46694° сх. д. / 50.64056; 32.46694Координати: 50°38′26″ пн. ш. 32°28′01″ сх. д. / 50.64056° пн. ш. 32.46694° сх. д. / 50.64056; 32.46694
Середня висота
над рівнем моря
113 м
Водойми Удай
Місцева влада
Адреса ради 17544, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Замістя, вул.Шевченка,108а , тел. 66-2-76
Карта
Густиня. Карта розташування: Україна
Густиня
Густиня
Густиня. Карта розташування: Чернігівська область
Густиня
Густиня
Мапа

Густиня у Вікісховищі?

Густи́ня — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 150 осіб. Орган місцевого самоврядування— Замостянська сільська рада.

У селі розташований Густинський Свято-Троїцький монастир.

Історія[ред. | ред. код]

Густиня відоме село насамперед монастирем, заснованим у першій половині XVII століття на землях князя Вишневецького за участі Раїни Могилянки-Вишневецької, родички митрополита Петра Могили. Свою назву село дістало від густих дубових гаїв, що могли колись були в цих місцях. Пізніше, коли з 1648 року Прилуки стали полковим містом, монастир став швидко розбудовуватись завдяки пожертвам козацької старшини. У 1670-1690 роках замість дерев'яних споруд було зведено кам'яні. У 1672-1676 роках виріс розкішний Троїцький головний храм монастиря. Центральною спорудою чудового архітектурного барокового ансамблю монастиря є дев'ятидільний, п'ятибальний Троїцький собор, який вражає величчю й вишуканою красою. Головною окрасою собору є майстерно виконане членування об'ємів. Вони утворюють живу гру площин, архітектурних мас і деталей, підпорядковану ідеї створення величі і водночас витонченості.

Шевченко відвідує Густинь і залишає згадку про село у повісті «Музикант». «Это настоящее Сенклерское аббатство». Свої враження від монастиря Тарас Шевченко передав у трьох витончених акварелях, які увійшли до альбому 1845 року, створеному для київської археографічної комісії.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]