Гусь-Хрустальний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Гусь-Хрустальний
Гусь-Хрустальный
Coat of Arms of Gus-Khrustalny (Vladimir oblast).png
Герб міста
Georgievsky Sobor.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Володимирська область
Муніципальний район Гусь-Хрустальна міськрада
Код ЗКАТУ: 17420000
Код ЗКТМО: 17720000001
Основні дані
Час заснування 1756
Статус міста 1931
Населення 61 854 особи (2008)
Площа 43 км²
Густота населення 1438,5 осіб/км²
Поштові індекси 601500
Телефонний код +7 49241
Географічні координати: 55°37′ пн. ш. 40°39′ сх. д. / 55.617° пн. ш. 40.650° сх. д. / 55.617; 40.650Координати: 55°37′ пн. ш. 40°39′ сх. д. / 55.617° пн. ш. 40.650° сх. д. / 55.617; 40.650
Часовий пояс +3, влітку +4
Висота над рівнем моря 125 м
Водойма річка Гусь
Міста-побратими Теплице
Найближча залізнична станція Гусь-Хрустальний
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

61

Влада
Веб-сторінка gusadmin.ru
Міський голова Соколов Олексій Миколайович
Мапа
Гусь-Хрустальний (Росія)
Гусь-Хрустальний
Гусь-Хрустальний

Гусь-Хрустальний (Володимирська область)
Гусь-Хрустальний
Гусь-Хрустальний


CMNS: Гусь-Хрустальний у Вікісховищі

Гусь-Хруста́льний (рос. Гусь-Хрустальный) — місто обласного підпорядкування в Російській Федерації, адміністративний центр Гусь-Хрустального району Владимирської області.

Населення міста становить 61 854 особи (2008; 67 121 в 2002, 12 тис. в 1914).

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Гусь, лівій притоці річки Ока басейну Волги. Навколо знаходяться великі лісові масиви та болота.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше поселення згадується в документах XVII століття. В 1756 році купці Мальцові в урочищі Шиворове на річці Гусь почали будівництво заводу кришталю. З-під Можайська було переведено майстрів. В 1759 році купці пускають свій другий завод — Никулинський. Після смерті Якима Мальцова заводи переходять до його вдови. За 20 років Марія Мальцова збудувала ще 4 скляних заводи та 1 цементний. Після її смерті підприємства переходять до молодшого сина, але старший викуповує їх, крім того засновує нові. В 1823 році після смерті Сергія Мальцова всі підприємства (а це заводи у Владимирській, Рязанській, Орловській, Калузькій та Смоленській губерніях) повертаються в управління молодшого брата — Івана. З 1831 року на заводах почали впроваджувати нові технології, того ж року гусевський кришталь отримав «Малу золоту медаль» на II Всеросійській виставці мануфактурних виробів в Москві. В 1833 році кришталь виграє в Санкт-Петербурзі «Велику золоту медаль». 1835 року Іван Мальцов, будучи в Празі, купує рецепти виробництва богемського скла і запускає його виробництво на своїх заводах. В 1844 році в місті збудовано бавовняну фабрику, сировина для якої закуповувалась в США, а устаткування було англійське. Бавовняні вироби в 1870 році на Всеросійській виставці отримали срібну медаль, а в 1882 році — золоту.

1880 року, після смерті Івана Мальцова, всі підприємства переходять до його племінника Ю. С. Нечаєва-Мальцова. За його управління гусевський завод виробляв 1/4 всього скла, в 1884 році на ньому працювало 744 особи (на бавовняній фабриці в цей час працювало 3,5 тис. осіб). На початку XX століття місто стає важливим індустріальним центром, у ньому проживало 12 тис. осіб. У 1914 році після смерті Нечаєва-Мальцова скляні заводи переходять до графа П. М. Ігнатьєва. В 1918 році підприємства були націоналізовані.

25 лютого 1919 року Гусь-Хрустальний отримав статус міста, але через відсутність адміністративного апарату невдовзі його було понижено до статусу смт. 23 серпня 1926 року селище стає центром новоутвореного Гусівського повіту, з 10 червня 1929 року — Гусівського району. 20 листопада 1931 року Гусь-Хрустальний отримав статус міста в складі Івановської області. В часи Другої Світової війни в місті діяли 5 шпиталів, підприємства переведені на виробництво товарів для війни.

Гусевський завод кришталю був найбільшим російським підприємством в цій галузі. Однак на початку 2010-х років завод був закритий. Знову відновлено виробництво в кінці 2013 року. При цьому на заводі працює трохи більше 200 осіб, у той час як раніше було близько 5000. А виробництво розраховане на ексклюзивну продукцію.[1] В 1996 році місто отримало приз «Золотий Меркурій» за збереження історико-архітектурного вигляду міста. Було створено музей кришталю.

У грудні 2013 року в Гусь-Хрустальному пройшов пікет на підтримку Євромайдану[2]

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
1859[3]18851897[4]1920[5]1923[5]1926[5]1931[6]
3282622911 981997112 19117 91025 500
1939[7]1959[8]1970[9]1973[6]1976[6]1979[10]1982[11]
40 22554 15864 51667 00069 00071 59873 000
1986[6]1987[12]1989[13]1996[6]1998[6]2000[6]2001[6]
75 00076 00076 36075 90074 80073 40072 300
2002[14]2003[6]2005[6]2008[6]2009[15]2010[16]2011[6]
67 12167 10064 90061 90061 01360 78460 800
2012[17]2013[18]2014[19]2015[20]2016[21]2017[22]2018[23]
59 65358 57157 61656 67655 97355 42154 533

Культура і освіта[ред. | ред. код]

У місті відкриті 13 шкіл, православна гімназія, 22 садочки, школа-садок, будинок дитини, дитячий притулок, 4 ПТУ, скляний коледж, школа мистецтв, спортивна школа, філіали Володимирських державного університету та інституту економіки й права, дитячий центр «Исток», клуб «Поиск».

Працює 2 бібліотеки, музей кришталю імені Мальцових, Палац культури «Хрустальный», клуб «Вулкан», кіноцентр «Алмаз». Для туристів збудовано готелі — «Мещёрские зори», «Wolves house», «Баринова Роща», «Усадьба Мещёрская». Виходять газети «Гусевские вести», «Центральный регион», «Афиша», «The crystal ЖАНР», а також ведуть мовлення місцеві телеканали «Центральный регион» та «Хрустальный город».

У Гусь-Хрустальному проводиться реаліті-шоу «Поющий город». У четвертому сезоні конкурсу репер Семар виконав кавер на пісню Олександра Пономарьова «Ніченькою темною» і присвятив виступ Надії Савченко[24]

Економіка[ред. | ред. код]

В місті працюють ВАТ, які спеціалізуються на виробництві скляних виробів — «Гусевське скловолокно», «Гусевський скляний завод», «Склохолдинг», «Армагус», «Гусевський скляний завод імені Дзержинського», дослідний скляний завод. Крім цього діють арматурний завод, ВАТ «Ветпрепарати», цегляний, молочний, хлібний заводи, м'ясокомбінат та текстильний комбінат.

Транспорт[ред. | ред. код]

Через місто проходить автодорога Р73 Владимир-Тума, яка сполучає з Владимиром, Москвою, Касимовим та Курловим. В самому місті діють 9 автобусних маршрутів, є залізнична станція на залізниці Владимир-Тума. В Гусь-Хрустальний заходить газопровід Владимир-Великодворський.

Спорт[ред. | ред. код]

В обласних і районних змаганнях виступають футбольні клуби «Енерґія», «ГХТТ-Мучачос» і «Грань». У чоловічому і жіночому чемпіонатах області виступає баскетбольний клуб «Хрустальщик». У жіночому чемпіонаті області Гусь-Хрустальний представляють «Афиша» і «Гусевчанка», у чоловічому — «Дзержинец», у хокеї — «Химик».

Команда «Гусь-Хрустальный-1» (Нікіта Романов — Денис Рибкін) є триразовим чемпіонами області, учасниками чемпіонатів ЦФО та Росії з пляжного волейболу. У Гусь-Хрустальному базується володар жіночого кубка Росії з мікрофутзалу ФК «Іскра».

У місті є три стадіони: ФК «Грань» (колишній «Труд»), «Центральний» (колишній «Текстильщик») і «Енерґія». Також ДЮСШ з легкої атлетики та спортивний комплекс імені А. В. Паушкіна.[25]

Видатні місця[ред. | ред. код]

  • Собор Святого великомученика Георгія (1904) — архітектор Л. М. Бенуа, розписи В. М. Васнецова, нині в соборі знаходиться музей кришталю
  • Міське водосховище
  • Пам'ятники Леніну, Акиму Мальцову, Невідомому солдату, Вічний вогонь

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У 2016 році в Ужгороді знайшли склянки з написом «Слава Україні», виготовлені на Дослідному склозаводі Гусь-Хрустального[26]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гусевский хрустальный завод вновь открылся и дал первую продукцию
  2. СЬОГОДНИ #ЄВРОМАЙДАН ПРОЙШОВ У ГУСЬ-ХРУСТАЛЬНОМУ
  3. Списки населённых мест Российской империи. VI. Владимирская губерния. По сведениям 1859 года. (рос.)
  4. Владимирская губерния, первая всеобщая перепись населения 1897. Архів оригіналу за 2012-03-01.  (рос.)
  5. а б в Предварительные итоги переписи по Владимирской губернии. Выпуск 2-й // Всесоюзная перепись населения 1926 года. (рос.)
  6. а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Гусь-Хрустальный (рос.)
  7. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 2013-11-30. Процитовано 2013-11-30.  (рос.)
  8. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  9. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  10. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  11. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник) (рос.)
  12. Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  13. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 2011-08-22.  (рос.)
  14. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 2012-02-03.  (рос.)
  15. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2014-01-02. Процитовано 2014-01-02.  (рос.)
  16. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения по населённым пунктам Владимирской области. Архів оригіналу за 2014-07-21. Процитовано 2014-07-21.  (рос.)
  17. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 2014-05-31. Процитовано 2014-05-31. 
  18. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 2013-11-16. Процитовано 2013-11-16.  (рос.)
  19. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2014-08-02. Процитовано 2014-08-02.  (рос.)
  20. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 2015-08-06. Процитовано 2015-08-06.  (рос.)
  21. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  22. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 2017-07-31. Архів оригіналу за 2017-07-31. Процитовано 2017-07-31. 
  23. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (ru). Архів оригіналу за 2018-07-26. Процитовано 2018-07-25. 
  24. Колишній студент ВлГУ вчора виступав в одному реаліті-шоу (укр). Українці ВлГУ. Процитовано 17.02.2017. 
  25. «Я хочу чтобы ты знал — я лгал» (рус). Радио Соль. Процитовано 17.02.2017. 
  26. В Подмосковье штампуют чашки с надписью «Слава Украине — Героям Слава!»

Посилання[ред. | ред. код]