Гусь-Хрустальний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Гусь-Хрустальний
Гусь-Хрустальный
Coat of Arms of Gus-Khrustalny (Vladimir oblast).png
Герб міста
Georgievsky Sobor.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Володимирська область
Муніципальний район Гусь-Хрустальна міськрада
Код ЗКАТУ: 17420000
Код ЗКТМО: 17720000001
Основні дані
Час заснування: 1756
Статус міста з 1931 року
Населення 61 854 особи (2008)
Площа 43 км²
Густота населення 1438,5 осіб/км²
Поштові індекси 601500
Телефонний код +7 49241
Географічні координати: 55°37′ пн. ш. 40°39′ сх. д. / 55.617° пн. ш. 40.650° сх. д. / 55.617; 40.650Координати: 55°37′ пн. ш. 40°39′ сх. д. / 55.617° пн. ш. 40.650° сх. д. / 55.617; 40.650
Часовий пояс +3, влітку +4
Висота над рівнем моря 125 м
Водойма річка Гусь
Міста-побратими Теплице
Найближча залізнична станція Гусь-Хрустальний
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

61

Влада
Веб-сторінка gusadmin.ru
Міський голова Соколов Олексій Миколайович
Карта
Гусь-Хрустальний (Росія)
Гусь-Хрустальний
Гусь-Хрустальний

Гусь-Хрустальний (Володимирська область)
Гусь-Хрустальний
Гусь-Хрустальний

CMNS: Гусь-Хрустальний на Вікісховищі

Гусь-Хруста́льний (рос. Гусь-Хрустальный) — місто обласного підпорядкування в Російській Федерації, адміністративний центр Гусь-Хрустального району Владимирської області.

Населення міста становить 61 854 особи (2008; 67 121 в 2002, 12 тис. в 1914).

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Гусь, лівій притоці річки Ока басейну Волги. Навколо знаходяться великі лісові масиви та болота.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше поселення згадується в документах XVII століття. В 1756 році купці Мальцові в урочищі Шиворове на річці Гусь почали будівництво заводу кришталю. З-під Можайська було переведено майстрів. В 1759 році купці пускають свій другий завод — Никулинський. Після смерті Якима Мальцова заводи переходять до його вдови. За 20 років Марія Мальцова збудувала ще 4 скляних заводи та 1 цементний. Після її смерті підприємства переходять до молодшого сина, але старший викуповує їх, крім того засновує нові. В 1823 році після смерті Сергія Мальцова всі підприємства (а це заводи у Владимирській, Рязанській, Орловській, Калузькій та Смоленській губерніях) повертаються в управління молодшого брата — Івана. З 1831 року на заводах почали впроваджувати нові технології, того ж року гусевський кришталь отримав «Малу золоту медаль» на II Всеросійській виставці мануфактурних виробів в Москві. В 1833 році кришталь виграє в Санкт-Петербурзі «Велику золоту медаль». 1835 року Іван Мальцов, будучи в Празі, купує рецепти виробництва богемського скла і запускає його виробництво на своїх заводах. В 1844 році в місті збудовано бавовняну фабрику, сировина для якої закуповувалась в США, а устаткування було англійське. Бавовняні вироби в 1870 році на Всеросійській виставці отримали срібну медаль, а в 1882 році — золоту.

1880 року, після смерті Івана Мальцова, всі підприємства переходять до його племінника Ю. С. Нечаєва-Мальцова. За його управління гусевський завод виробляв 1/4 всього скла, в 1884 році на ньому працювало 744 особи (на бавовняній фабриці в цей час працювало 3,5 тис. осіб). На початку XX століття місто стає важливим індустріальним центром, в ньому проживало 12 тис. осіб. У 1914 році після смерті Нечаєва-Мальцова скляні заводи переходять до графа П. М. Ігнатьєва. В 1918 році підприємства були націоналізовані.

25 лютого 1919 року Гусь-Хрустальний отримав статус міста, але через відсутність адміністративного апарату невдовзі його було понижено до статусу смт. 23 серпня 1926 року селище стає центром новоутвореного Гусевського повіту, з 10 червня 1929 року — Гусевського району. 20 листопада 1931 року Гусь-Хрустальний отримав статус міста в складі Івановської області. В часи Другої Світової війни в місті діяли 5 шпиталів, підприємства переведені на виробництво товарів для війни.

Гусевський завод кришталю був найбільшим російським підприємством в цій галузі. Однак на початку 2010-х років завод був закритий. Знову відновлено виробництво в кінці 2013 року. При цьому на заводі працює трохи більше 200 осіб, у той час як раніше було близько 5000. А виробництво розраховане на ексклюзивну продукцію.[1] В 1996 році місто отримало приз «Золотий Меркурій» за збереження історико-архітектурного вигляду міста. Було створено музей кришталю.

У грудні 2013 року в Гусь-Хрустальному пройшов пікет на підтримку Євромайдану[2]

Культура і освіта[ред. | ред. код]

У місті відкриті 13 шкіл, православна гімназія, 22 садочки, школа-садок, будинок дитини, дитячий притулок, 4 ПТУ, скляний коледж, школа мистецтв, спортивна школа, філіали Володимирських державного університету та інституту економіки й права, дитячий центр «Исток», клуб «Поиск».

Працює 2 бібліотеки, музей кришталю імені Мальцових, Палац культури «Хрустальный», клуб «Вулкан», кіноцентр «Алмаз». Для туристів збудовано готелі — «Мещёрские зори», «Wolves house», «Баринова Роща», «Усадьба Мещёрская». Виходять газети «Гусевские вести», «Центральный регион», «Афиша», «The crystal ЖАНР», а також ведуть мовлення місцеві телеканали «Центральный регион» та «Хрустальный город».


У Гусь-Хрустальному проводиться реаліті-шоу «Поющий город». У четвертому сезоні конкурсу репер Семар виконав кавер на пісню Олександра Пономарьова «Ніченькою темною» і присвятив виступ Надії Савченко[3]

Економіка[ред. | ред. код]

В місті працюють ВАТ, які спеціалізуються на виробництві скляних виробів — «Гусевське скловолокно», «Гусевський скляний завод», «Склохолдинг», «Армагус», «Гусевський скляний завод імені Дзержинського», дослідний скляний завод. Крім цього діють арматурний завод, ВАТ «Ветпрепарати», цегляний, молочний, хлібний заводи, м'ясокомбінат та текстильний комбінат.

Транспорт[ред. | ред. код]

Через місто проходить автодорога Р73 Владимир-Тума, воно з'єднане з Владимиром, Москвою, Касимовим та Курловим. В самому місті діють 9 автобусних маршрутів, є залізнична станція на залізниці Владимир-Тума. В Гусь-Хрустальний заходить газопровід Владимир-Великодворський.

Спорт[ред. | ред. код]

В обласних і районних змаганнях виступають футбольні клуби «Енерґія», «ГХТТ-Мучачос» і «Грань». У чоловічому і жіночому чемпіонатах області виступає баскетбольний клуб «Хрустальщик». У жіночому чемпіонаті області Гусь-Хрустальний представляють «Афиша» і «Гусевчанка», у чоловічому — «Дзержинец», у хокеї — «Химик».

Команда «Гусь-Хрустальный-1» (Нікіта Романов — Денис Рибкін) є триразовим чемпіонами області, учасниками чемпіонатів ЦФО та Росії з пляжного волейболу. У Гусь-Хрустальному базується володар жіночого кубка Росії з мікрофутзалу ФК «Іскра».

У місті є три стадіони: ФК «Грань» (колишній «Труд»), «Центральний» (колишній «Текстильщик») і «Енерґія». Також ДЮСШ з легкої атлетики та спортивний комплекс імені А. В. Паушкіна.[4]

Видатні місця[ред. | ред. код]

  • Собор Святого великомученика Георгія (1904) — архітектор Л. М. Бенуа, розписи В. М. Васнецова, нині в соборі знаходиться музей кришталю
  • Міське водосховище
  • Пам'ятники Леніну, Акиму Мальцову, Невідомому солдату, Вічний вогонь

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У 2016 році в Ужгороді знайшли склянки з написом «Слава Україні», виготовлені на Дослідному склозаводі Гусь-Хрустального[5]


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]