Гусятинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гусятинський район
UKR Гуся́тинський райо́н COA.gif Prapor-Husiatynskoho-rayonu.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6121600000
Утворений: 1940
Населення: 59 753 (01.05.2017)
Площа: 1016 км²
Густота: 58.812007874016 осіб/км²
Тел. код: +380-3557
Поштові індекси: 48200—48281
Населені пункти та ради
Районний центр: Гусятин
Міські ради: 2
Селищні ради: 2
Сільські ради: 39
Міста: 2
Смт: 2
Села: 61
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 48201, Тернопільська обл., смт Гусятин, вул. Пушкіна, 1, 2-16-29
Веб-сторінка: Гусятинська РДА
Голова РДА: Батіг Віталій Степанович
Голова ради: Бойчук Василь Михайлович

Commons-logo.svg Гусятинський район у Вікісховищі

Гуся́тинський райо́н — район у східній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа — 1 тис. км². Населення — 60 тис. осіб (2017).

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

У районі:

Географія[ред.ред. код]

Територія району розташована на Подільській височині (абсолютна висота 300—400 м), поверхня розчленована долинами лівих приток річки Дністер (найбільші — Збруч і Нічлава) та правих приток річки Збруч (найбільші — Гнила і Тайна).

Ліси займають 16,69 тис. га.

Є поклади глини, кварцових пісків, крейди, мергелю, гравію, гальки.

Клімат помірно континентальний, ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для сільського господарства.

Транспорт[ред.ред. код]

Територією району проходить автошлях E85.

Приміські пасажирські перевезення здійснюються поїздами, що курсують із Тернополя до Заліщиків, Чорткова, Іване-Пустого через низку зупинок у районі. Віднедавна курсує поїзд «Тернопіль-Гусятин» (рух поїзда відновлено з 1 вересня 2017).

На станціях Хоростків і Копичинці можна також сісти на пасажирський поїзд 357 Київ-Рахів.

Історія[ред.ред. код]

Територія Гусятинського району заселена в добу пізнього палеоліту (4-3 тисячі років до н. е.).

Наприкінці X століття територія району належала до Київської Русі, потім — до Теребовлянського, згодом — Галицького та Галицько-Волинського князівств. 14-18 ст. Гусятинщина — під владою Польщі. 15941596 населення краю брало участь у повстанні під проводом С. Наливайка. 17721918 — тер. Гусятинського району входила до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина).

Від листопада 1918 до липня 1919 належала до ЗУНР, 19211939 — знову до Польщі, від вересня 1939 — до УРСР.

Від кінця XIX століття до 1939 на Гусятинщині діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Січ», «Сокіл», «Пласт», «Рідна школа».

Під час І світової війни на території краю тривали бої між австрійською і російською арміями, тут воювали УСС, чимало сіл було зруйновано.

Від 1930-х розгорнули діяльність підпільні групи ОУН. 1940-ві — початок 1950-х активно діяли групи УПА.

У радянський період сільське господарство було колективізоване. Від травня 1963 до січня 1965 територія нинішнього Гусятинського району належала до Чортківського району.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Гусятинського району було створено 68 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 81,68 % (проголосували 39 000 із 47 745 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 58,99 % (23 007 виборців); Юлія Тимошенко — 15,74 % (6 139 виборців), Олег Ляшко — 12,63 % (4 925 виборців), Анатолій Гриценко — 6,57 % (2 563 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,68 %.[1]

Населення[ред.ред. код]

Нині на промислових підприємствах працюють 1736 осіб, у сільському господарстві — 4447 осіб.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють:

Релігія[ред.ред. код]

Зареєстровано 104 релігійних громади:

Архітектурні пам'ятки[ред.ред. код]

Архітектурні пам'ятки, меморіали і пам'ятники видатним діячам:

  • Онуфріївська церква (XVI ст.),
  • костьол Бернардинів (1610),
  • синагога (XVII ст.),
  • руїни замку (початок XIX століття) у Гусятині,
  • церква Воздвиження Чесного Хреста (1630) у місті Копичинці,
  • церква св. Параскеви (1512) у с. Крогулець,
  • замок (XVII ст.) та костел (1731) у селі Сидорів,
  • синагога, руїни замку (XIX ст.) й пам'ятник А. Міцкевичу (1898) у смт Гримайлів,
  • церква святого Димитрія (1648) і пам'ятник М. Заборовському (1832) у селі Суходіл тощо.

У районі налічується 5 дерев'яних церков:

Назва населеного пункту Патрон церкви Рік побудови
Копичинці Воздвиженська церква з дзвіницею 1630
Верхівці Різдва Христового 1888
Волиця святої Анни та дзвіниця 1750
Козина святої Параскеви 1800
Майдан Пресвятої Трійці 1927, перевезена зі с. Скородинці, нині Чортківського району

7 чудес[ред.ред. код]

Копичинецький музей театрального мистецтва, Личковецьке замчище, пам'ятник поміщику Заборовському, водяний млин у селі Трибухівцях, Меморіальний комплекс національно-визвольних змагань у Копичинцях та Тудорові, Сидорівський замок, храми Гусятина: Синагога, Онуфріївська церква та костел Бернардинів, храм Воздвиження Чесного Хреста у Копичинцях[2].

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Природно-заповідний фонд[ред.ред. код]

Станом на 1 січня 2017 року на території району є 27 територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 14443,5508 га:

  • 1 природний заповідник площею 8774,8608 га,
  • 1 ботанічний заказник загальнодержавного значення загальною площею 2103,0 га,
  • 1 геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення,
  • 1 дендрологічний парк загальнодержавного значення площею 18,0 га,
  • 2 заказники місцевого значення загальною площею 3131,1 га:
    • 1 ботанічний заказник загальною площею 14,1 га,
    • 1 загальнозоологічний заказник загальною площею 3117,0 га,
  • 19 пам'яток природи місцевого значення загальною площею 9,59 га:
    • 1 геологічна пам'ятка природи загальною площею 0,50 га,
    • 3 гідрологічних пам'яток природи загальною площею 0,05 га,
    • 15 ботанічних пам'яток природи загальною площею 9,03 га,
  • 1 заповідне урочище площею 394,0 га,
  • 1 парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення площею 13,0 га.

Входить до складу територій ПЗФ інших категорій 4 об'єкти загальною площею 1,04 га.

Археологічні пам'ятки[ред.ред. код]

На території Гусятинського району знайдено близько 80 археологічних пам'яток, серед них селища, городища, курганні та ґрунтові могильники.

1848 поблизу с. Личківців у річці Збруч знайдений Збруцький ідол, згодом у с. Городниці — капище, де він стояв, жертовник.

Відкрито залишки поселення трипільської культури, поховання доби міді, розкопано кілька курганів ранньоскіфських часів (VII—VI ст. до н. е.), знайдено окремі речі культури кулястих амфор.

На околицях сіл Калагарівки й Крутилова знайдено римський скляний посуд і бронзові прикраси, виявлено поселення трипільської та черняхівської культур.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Підволочиський район Хмельницька область
(Волочиський район)
Теребовлянський район Gray compass rose.svg Хмельницька область
(Городоцький район)
Чортківський район Хмельницька область
(Чемеровецький район)