Гусятинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гусятинський район
UKR Гуся́тинський райо́н COA.gif Prapor-Gusiatynskogo-rayonu.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6121600000
Утворений: 1940
Населення: 60 863
(на 1.02.2015)
Площа: 1016 км²
Густота: 61,5 осіб/км²
Тел. код: +380-3557
Поштові індекси: 48200—48281
Населені пункти та ради
Районний центр: Гусятин
Міські ради: 2
Селищні ради: 2
Сільські ради: 39
Міста: 2
Смт: 2
Села: 61
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 48201, Тернопільська обл., смт Гусятин, вул. Пушкіна, 1, 2-16-29
Веб-сторінка: Гусятинська РДА
Голова РДА: Аніловський Ігор Йосипович[1]
Голова ради: Бойчук Василь Михайлович

Гуся́тинський райо́н — район у східній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940.

Площа — 1 тис. км². Населення — 64,7 тис. осіб (2008).

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

У районі:

Географія[ред.ред. код]

Територія району розташована на Подільській височині (абсолютна висота 300—400 м), поверхня розчленована долинами лівих приток річки Дністер (найбільші — Збруч і Нічлава) та правих приток річки Збруч (найбільші — Гнила і Тайна).

Ліси займають 16,69 тис. га.

Є поклади глини, кварцових пісків, крейди, мергелю, гравію, гальки.

Клімат помірно континентальний, ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для сільського господарства.

Історія[ред.ред. код]

Територія Гусятинського району заселена в добу пізнього палеоліту (4-3 тисячі років до н. е.).

В кінці 10 століття територія району належала до Київської Русі, потім — до Теребовлянського, зго­дом — Галицького та Галицько-Волинського князівств. 14-18 ст. Гусятинщина — під владою Польщі. 15941596 населення краю брало участь у повстанні під проводом С. Наливайка. 17721918 — тер. Гусятинського району входила до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина).

Від листопада 1918 до липня 1919 належала до ЗУНР, 19211939 — знову до Польщі, від вересня 1939 — до УРСР.

Від кінця 19 століття до 1939 на Гусятинщині діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Січ», «Сокіл», «Пласт», «Рідна школа».

Під час І світової війни на території краю тривали бої між австрійською і російською арміями, тут воювали УСС, чимало сіл було зруйновано.

Від 1930-х розгорнули діяль­ність підпільні групи ОУН. 1940-ві — початок 1950-их ак­тивно діяли групи УПА.

В радянський період сільське господарство було колективізоване. Від травня 1963 до січня 1965 територія нинішнього Гусятинського району належала до Чортківського району.

Населення[ред.ред. код]

Нині на промислових підприємтсвах працюють 1736 осіб, у сільському господарстві — 4447 осіб.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють:

Релігія[ред.ред. код]

Зареєст­ровано 104 релігійних громади:

Архітектурні пам'ятки[ред.ред. код]

Архітектурні пам'ятки, меморіали і пам'ятники видатним діячам:

  • Онуфріївська церква (16 ст.),
  • костьол Бернардинів (1610),
  • синагога (17 ст.),
  • руїни замку (початок 19 століття) у Гусятині,
  • церква Воздвиження Чес­ного Хреста (1630) у місті Копичинці,
  • церква св. Параскеви (1512) у с. Крогулець,
  • замок (17 ст.) та костел (1731) у селі Сидорів,
  • синагога, руїни зам­ку (19 ст.) й пам'ятник А. Міцкевичу (1898) у смт Гримайлів,
  • церква святого Димитрія (1648) і пам'ятник М. Заборовському (1832) у селі Суходіл тощо.

У районі налічується 5 дерев'яних церков:

Назва населеного пункту Патрон церкви Рік побудови
Копичинці Воздвиженська церква з дзвіницею 1630
Верхівці Різдва Христового 1888
Волиця святої Анни та дзвіниця 1750
Козина святої Параскеви 1800
Майдан Пресвятої Трійці 1927, перевезена зі с. Скородинці, нині Чортківського району

7 чудес[ред.ред. код]

Копичинецький музей театрального мистецтва, Личковецьке замчище, пам'ятник поміщику Заборовському, водяний млин у селі Трибухівцях, Меморіальний комплекс національно-визвольних змагань у Копичинцях та Тудорові, Сидорівський замок, храми Гусятина: Синагога, Онуфріївська церква та костел Бернардинів, храм Воздвиження Чесного Хреста у Копичинцях[2].

Персоналії[ред.ред. код]

На Гусятинщині народилися:

Пам'ятки природи[ред.ред. код]

На території району проліг Товтровий кряж (гори Медо­бори) — геологічна пам'ятка природи державного зна­чення. Є пам'ятки садово-паркового мист-ва: державного значення — Хоростківський дендропарк і місцевого значення — Гримайлівський парк та ін.

Ботанічні пам'ятки — Глібівський бук пурпуролистий та ін.

7 чудес[ред.ред. код]

Франкові скелі, озера Вікнини, Хоростківський дендропарк, гора Богит з капищем та Збруцьким ідолом, Гримайлівський парк, Гусятинські мінеральні води, вертикальна печера «Перлина»[2].

Археологічні пам'ятки[ред.ред. код]

На території Гусятинського району знай­дено близько 80 археологічних пам'яток, серед них селища, городища, курганні та грунтові могильники.

1848 поблизу с. Личківці у річці Збруч знайдений Збруць­кий ідол, згодом у с. Городниця — капище, де він стояв, жертовник.

Відкрито залишки поселення три­пільської культури, поховання доби міді, розко­пано кілька курганів ранньоскіфських часів (7-6 ст. до н. е.), знайдено окремі речі культури куляс­тих амфор.

На околицях сіл Калагарівка й Крутилів знайдено римський скляний посуд і бронзові прик­раси, виявлено поселення трипільської та черняхівської культур.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.