Гусятинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гусятинський район
UKR Гуся́тинський райо́н COA.gif Prapor-Gusiatynskogo-rayonu.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6121600000
Утворений: 1940
Населення: 60 863
(на 1.02.2015)
Площа: 1016 км²
Густота: 61,5 осіб/км²
Тел. код: +380-3557
Поштові індекси: 48200—48281
Населені пункти та ради
Районний центр: Гусятин
Міські ради: 2
Селищні ради: 2
Сільські ради: 39
Міста: 2
Смт: 2
Села: 61
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 48201, Тернопільська обл., смт Гусятин, вул. Пушкіна, 1, 2-16-29
Веб-сторінка: Гусятинська РДА
Голова РДА: Батіг Віталій Степанович
Голова ради: Бойчук Василь Михайлович

Commons-logo.svg Гусятинський район у Вікісховищі

Гуся́тинський райо́н — район у східній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940.

Площа — 1 тис. км². Населення — 64,7 тис. осіб (2008).

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

У районі:

Географія[ред.ред. код]

Територія району розташована на Подільській височині (абсолютна висота 300–400 м), поверхня розчленована долинами лівих приток річки Дністер (найбільші — Збруч і Нічлава) та правих приток річки Збруч (найбільші — Гнила і Тайна).

Ліси займають 16,69 тис. га.

Є поклади глини, кварцових пісків, крейди, мергелю, гравію, гальки.

Клімат помірно континентальний, ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для сільського господарства.

Транспорт[ред.ред. код]

Територією району проходить автошлях E85.

Історія[ред.ред. код]

Територія Гусятинського району заселена в добу пізнього палеоліту (4-3 тисячі років до н. е.).

В кінці 10 століття територія району належала до Київської Русі, потім — до Теребовлянського, зго­дом — Галицького та Галицько-Волинського князівств. 14-18 ст. Гусятинщина — під владою Польщі. 15941596 населення краю брало участь у повстанні під проводом С. Наливайка. 17721918 — тер. Гусятинського району входила до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина).

Від листопада 1918 до липня 1919 належала до ЗУНР, 19211939 — знову до Польщі, від вересня 1939 — до УРСР.

Від кінця 19 століття до 1939 на Гусятинщині діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Січ», «Сокіл», «Пласт», «Рідна школа».

Під час І світової війни на території краю тривали бої між австрійською і російською арміями, тут воювали УСС, чимало сіл було зруйновано.

Від 1930-х розгорнули діяль­ність підпільні групи ОУН. 1940-ві — початок 1950-их ак­тивно діяли групи УПА.

В радянський період сільське господарство було колективізоване. Від травня 1963 до січня 1965 територія нинішнього Гусятинського району належала до Чортківського району.

Населення[ред.ред. код]

Нині на промислових підприємствах працюють 1736 осіб, у сільському господарстві — 4447 осіб.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють:

Релігія[ред.ред. код]

Зареєст­ровано 104 релігійних громади:

Архітектурні пам'ятки[ред.ред. код]

Архітектурні пам'ятки, меморіали і пам'ятники видатним діячам:

  • Онуфріївська церква (16 ст.),
  • костьол Бернардинів (1610),
  • синагога (17 ст.),
  • руїни замку (початок 19 століття) у Гусятині,
  • церква Воздвиження Чес­ного Хреста (1630) у місті Копичинці,
  • церква св. Параскеви (1512) у с. Крогулець,
  • замок (17 ст.) та костел (1731) у селі Сидорів,
  • синагога, руїни зам­ку (19 ст.) й пам'ятник А. Міцкевичу (1898) у смт Гримайлів,
  • церква святого Димитрія (1648) і пам'ятник М. Заборовському (1832) у селі Суходіл тощо.

У районі налічується 5 дерев'яних церков:

Назва населеного пункту Патрон церкви Рік побудови
Копичинці Воздвиженська церква з дзвіницею 1630
Верхівці Різдва Христового 1888
Волиця святої Анни та дзвіниця 1750
Козина святої Параскеви 1800
Майдан Пресвятої Трійці 1927, перевезена зі с. Скородинці, нині Чортківського району

7 чудес[ред.ред. код]

Копичинецький музей театрального мистецтва, Личковецьке замчище, пам'ятник поміщику Заборовському, водяний млин у селі Трибухівцях, Меморіальний комплекс національно-визвольних змагань у Копичинцях та Тудорові, Сидорівський замок, храми Гусятина: Синагога, Онуфріївська церква та костел Бернардинів, храм Воздвиження Чесного Хреста у Копичинцях[1].

Персоналії[ред.ред. код]

На Гусятинщині народилися:

Пам'ятки природи[ред.ред. код]

На території району проліг Товтровий кряж (гори Медобори) — геологічна пам'ятка природи державного зна­чення. Є пам'ятки садово-паркового мистецтва: державного значення — Хоростківський дендропарк і місцевого значення — Гримайлівський парк та ін.

Ботанічні пам'ятки — Глібівський бук пурпуролистий та ін.

7 чудес[ред.ред. код]

Франкові скелі, озера Вікнини, Хоростківський дендропарк, гора Богит з капищем та Збруцьким ідолом, Гримайлівський парк, Гусятинські мінеральні води, вертикальна печера «Перлина»[1].

Археологічні пам'ятки[ред.ред. код]

На території Гусятинського району знай­дено близько 80 археологічних пам'яток, серед них селища, городища, курганні та ґрунтові могильники.

1848 поблизу с. Личківці у річці Збруч знайдений Збруць­кий ідол, згодом у с. Городниця — капище, де він стояв, жертовник.

Відкрито залишки поселення три­пільської культури, поховання доби міді, розко­пано кілька курганів ранньоскіфських часів (7-6 ст. до н. е.), знайдено окремі речі культури куляс­тих амфор.

На околицях сіл Калагарівка й Крутилів знайдено римський скляний посуд і бронзові прик­раси, виявлено поселення трипільської та черняхівської культур.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Підволочиський район Хмельницька область Хмельницька область
(Волочиський район)
Теребовлянський район Gray compass rose.svg Хмельницька область Хмельницька область
(Городоцький район)
Чортківський район Хмельницька область Хмельницька область
(Чемеровецький район)