Гусєв Володимир Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Олексійович Гусєв
Володимир Олексійович Гусєв
Голова виконкому Київської міськради депутатів трудящих
15 серпня 1968 — 1 листопада 1979
Попередник: Михайло Бурка
Спадкоємець: Валентин Згурський
 
Партія: КПРС
Освіта: Київський інженерно-будівельний інститут
Рід занять: політик
Народження: 23 липня 1927(1927-07-23)
Сталіно, Українська РСР, СРСР
Смерть: 1 липня 2014(2014-07-01) (86 років)
Україна
Громадянство: СРСР СРСРУкраїна Україна
Автограф: Volodymyr Husiev Signature 1970.png
Нагороди:
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів
Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани»

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Гу́сєв Володи́мир Олексі́йович (23 липня 1927, Сталіно, Українська РСР, СРСР1 липня 2014, Київ) — український радянський державний діяч, голова виконавчого комітету Київської міськради депутатів трудящих у 1968–1979 роках, почесний громадянин міста Києва. Депутат Верховної Ради УРСР 8-9-го скликань. Кандидат в члени ЦК КПУ у 1971–1976 роках. Член ЦК КПУ у 1976–1981 роках.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 23 липня 1927 року в місті Сталіно в родині службовця.

У 1951 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут.

Член ВКП(б) з 1950 року.

У 1951 році почав працювати інженером територіального управління державних матеріальних резервів у місті Сталіно. У 1951–1952 роках — виконроб, старший виконроб, начальник будівельної дільниці «Дніпробуду» на будівництві Каховської ГЕС.

У 1952–1953 роках — 2-й секретар, у 1953–1957 роках — 1-й секретар Херсонського обласного комітету ЛКСМУ.

З 1957 року — заступник голови виконавчого комітету Херсонської обласної ради депутатів трудящих, керуючий будівельним трестом «Херсонбуд», заступник завідувача відділу Херсонського обласного комітету КПУ.

1960 року закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1961–1963 роках — керуючий будівельним трестом «Київміськбуд-5», головний інженер — 1-й заступник начальника Головкиївміськбуду.

У січні 1963 — серпні 1968 року — заступник голови Київського міськвиконкому — начальник Головкиївміськбуду.

З серпня 1968 до листопада 1979 року — голова Київського міськвиконкому. Завдяки його діяльності в Києві з'явилися нові станції метро, місто значно розширило свої межі.

У жовтні 1979 — 1986 році — заступник міністра промислового будівництва Української РСР.

У 1986–1988 роках — радянський радник-консультант міністра будівництва Республіки Куба.

У січні — листопаді 1989 року — заступник міністра будівництва Української РСР.

Потім — на пенсії у місті Києві.

Джерела[ред.ред. код]