Гусєв Леонід Миколайович

Гусєв Леонід Миколайович
Народився	1908(1908) місто Чита
Помер	1985(1985) місто Москва
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Леоні́д Микола́йович Гу́сєв (нар. 1908(1908), місто Чита, тепер Російська Федерація — травень 1985, місто Москва) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Алтайського крайового комітету ВКП(б) (1937—1939). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Кандидат юридичних наук (1950), доцент.

Біографія

Народився в родині складача друкарні. З 1919 по 1920 рік служив добровольцем у Червоній армії, був кур'єром політичного відділу 4-ї армії РСЧА. У 1921—1922 роках виховувався у дитячому будинку міста Асхабада.

У лютому 1922 — жовтні 1925 року — токар Петроградського (Ленінградського) заводу «Червоний суднобудівник». У 1923 році вступив до комсомолу.

Член РКП(б) з червня 1925 року.

У листопаді 1925 — серпні 1927 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Володарського районного комітету ВЛКСМ міста Ленінграда.

У вересні 1927 — липні 1928 року — голова бюро юних піонерів Ленінградського обласного комітету ВЛКСМ.

У серпні 1928 — жовтні 1929 року — відповідальний секретар Центрально-Міського районного комітету ВЛКСМ міста Ленінграда.

У жовтні 1929 — грудні 1930 року — 2-й секретар Ленінградського обласного комітету ВЛКСМ.

У січні 1931 — липні 1933 року — 1-й секретар Ленінградського обласного комітету ВЛКСМ.

У серпні 1933 — травні 1935 року — секретар парткому і парторг ЦК ВКП(б) Жовтневого вагоноремонтного заводу НКШС СРСР в місті Ленінграді. У червні 1935 — березні 1936 року — парторг ЦК ВКП(б) Пролетарського вагоноремонтного заводу НКШС СРСР в місті Ленінграді.

У квітні 1936 — березні 1937 року — 2-й секретар Смольнинського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У квітні — серпні 1937 року — завідувач відділу радянської торгівлі Ленінградського міського комітету ВКП(б).

23 серпня — 17 жовтня 1937 року — в.о. 2-го секретаря Західно-Сибірського крайового комітету ВКП(б).

У вересні 1937 — червні 1938 року — 1-й секретар Організаційного бюро ЦК ВКП(б) по Алтайському краю. 14 червня 1938 — лютий 1939 року — 1-й секретар Алтайського крайового комітету ВКП(б). Входив до складу особливої трійки по Алтайському краю, створеної за наказом НКВС СРСР від 30 липня 1937 року, брав активну участь у сталінських репресіях.

У березні 1939 — січні 1940 року — слухач Московської промислової машинобудівної академії. У лютому 1940 — липні 1941 року — студент Московського верстато-інструментального інституту імені Сталіна.

У липні 1941 — червні 1942 року — оперативний працівник особливого відділу НКВС 31-ї армії Західного фронту.

У червні 1942 — жовтні 1947 року — оперативний працівник НКДБ—МДБ СРСР, слідчий, старший слідчий, помічник начальника слідчої частини з особливо важливих справ МДБ СРСР.

У 1946 році закінчив Всесоюзний юридичний заочний інститут в Москві, а у 1950 році — ад'юнктуру при Військово-юридичній академії Збройних сил СРСР.

З грудня 1947 по березень 1950 року — ад'юнкт, з квітня 1950 по грудень 1951 року — викладач, старший викладач, з грудня 1951 по вересень 1954 року — заступник начальника кафедри, з жовтня 1954 по квітень 1956 року — начальник кафедри Військово-юридичної академії Збройних сил СРСР.

У травні 1956 — квітні 1958 року — начальник кафедри Військово-політичної академії імені Леніна.

У травні 1958 — жовтні 1960 року — заступник начальника з науково-навчальної роботи Вищої школи МВС СРСР.

У 1960 році виключений із КПРС «за порушення соціалістичної законності під час роботи в центральному апараті НКДБ СРСР». Але вже 7 квітня 1960 року відновлений в членах КПРС.

У жовтні 1960 — листопаді 1962 року — молодший науковий співробітник Головного управління міліції МВС РРФСР. У вересні 1962 — квітні 1965 року — молодший науковий співробітник, в.о. начальника відділу Науково-дослідного інституту міліції МОСП РРФСР. У квітні 1965 — жовтні 1966 року — начальник відділу Всеросійського науково-дослідного інституту охорони правопорядку МОСП РРФСР. У жовтні 1966 — червні 1972 року — начальник відділу Всесоюзного науково-дослідного інституту охорони правопорядку МОСП (МВС) СРСР.

З серпня 1972 року — на пенсії в Москві, пенсіонер МВС СРСР.

З вересня 1972 по лютий 1978 року — доцент Всесоюзного юридичного заочного інституту в Москві.

Помер у травні 1985 року в Москві.

Звання

• майор державної безпеки (.02.1943)
• підполковник державної безпеки (.02.1945)

Нагороди

• орден Червоної Зірки (1956)
• орден «Знак Пошани» (4.04.1936)
• медаль «За бойові заслуги» (1951)
• медалі

Джерела

• Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2016. (рос.)