Гутман Григорій Петрович
| Григорій Петрович Гутман | |
 | |
| Народився | 1 серпня 1916 Київ, Російська імперія |
|---|---|
| Помер | 19 січня 1975 (58 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  СРСР
|
| Жанр | Скульптура,живопис |
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Роки творчості | 1945–1975 |
| Працював у містах | Київ |
Гу́тман Григо́рій Петро́вич (*1 серпня 1916 р., Київ, Російська імперія — †19 січня 1975 р., Київ, УРСР) — український радянський скульптор, живописець, графік. Член Спілки художників України (1945).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Києві 1 серпня 1916 р.
У 1945 р. закінчив Київський художній інститут. Навчався в класі М. І. Гельмана. З 1945 по 1950 рр. працював викладачем Київського художнього інституту. Широко відомий переважно в галузях монументальної та станкової скульптури.
З 1945 р. брав участь у республіканських, з 1951 р. — всесоюзних, а з 1955 — міжнародних мистецьких виставках. У 1968 р. в Києві була організована персональна виставка Г. П. Гутмана та випущено альбом-каталог його робіт. Згодом у 1978 р. буде випущено ще один, уже посмертний альбом, куди ввійдуть, у тому числі, й останні роботи скульптора.
Твори Г. П. Гутмана мають виражений монументальний характер. Скульптор прагнув до втілення могутності та реалізму у своїх роботах.
Помер Г. П. Гутман у Києві 19 січня 1975 р. Похований на Байковому кладовищі.
Творчий доробок мають у своїх колекціях Національний музей Тараса Шевченка, Національний художній музей України, а також Дніпропетровський, Закарпатський, Луганський, Полтавський, Харківський художні музеї, Житомирський краєзнавчий музей та Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник. Крім того, також встановлено ряд пам'ятників роботи Г. П. Гутмана.
Роботи[ред. | ред. код]
Монументальні скульптури[ред. | ред. код]
- Пам'ятник Щорсу М. О. в Сновську (вст. 1954)
- Пам'ятник Диптан О. К. у с. Кодаки (вст. 1961)
- Пам'ятник Батюку Я. П. в Ніжині (вст. 1967)
- Пам'ятник Петровському Г. І. у Чернігові (вст. 1967, зн. 25 березня 2015[1])
- Меморіал Жертвам фашизму у Чернігові (архітектори А. Карнабіда, Ю. Дмитрук, Н. Копєйкіна, зв. 1975)
- Пам'ятник Подвойському М. І. у Чернігові (арх. Ігнащенко А. Ф., вст. 1977, зн. 9 лютого 2015[2])
- Пам'ятник Подвойському М. І. у с. Кунашівка (арх. Семеняк Б. П., Устинов В. М., вст. 1977)
Станкові скульптури[ред. | ред. код]
- Микола Островський (1947)
- Бузок (1950)
- Данко (1951)
- Микола Чернишевський в молоді роки (1951)
- Костянтин Ціолковський (1952)
- Ісаак Левітан (1954, 1960)
- Карл Маркс (1957)
- Море (1958)
- Юнак (1958)
- Професор Буйко (1960)
- Жінка, яка стоїть (1960)
- Ольга Диптан (1961)
- Приборкувачі морських глибин (1961)
- Аквалангіст (1961)
- Тарас Шевченко-художник (1964)
- Відпочинок (1964)
- Задумливість (1965)
- Каштан (1965)
- На каменях (1965)
- Верблюди (Вечір) (1966)
- Музика (1966)
- Герой Радянського Союзу Яків Батюк (1966)
- Медсестра (1967)
- Студентка (1967)
- Світлана (Онучка) (1974)
Живопис[ред. | ред. код]
- Автопортрет (1960)
- Осінь (1966)
- Східний мотив (1966)
- Осінь у Седневі (1973)
Рисунки на гіпсоліті
- Материнство (1966)
- До сонця (1966)
- Вода (1966)
- Композиція (1966)
- Мати з дитиною (1966)
- Опівдні (1966)
- Східний мотив (1966)
- Весна (1966)
- Друзі (1966)
- Три дівчини (1966)
- Земля (1970)
- Зустріч (1971)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ У Чернігові зруйнували пам'ятник Г. І. Петровському. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ У Чернігові на Алеї Героїв зруйнували пам'ятники В. О. Антонову-Овсієнку та М. І. Подвойському. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гутник Л. М. Гутман Григорій Петрович / Енциклопедія сучасної України, 2006 р. [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Г. Гутман. Скульптура. Живопис. Графіка: Каталог. — К., 1968
- Григорій Гутман (1916–1975). Скульптура. Живопис. Графіка: Каталог виставки творів. — К., 1978
