Гутурама західна
| Гутурама західна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець західної гутурами
_-_Hembra_(25644778680).jpg) Самиця західної гутурами
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Euphonia laniirostris D'Orbigny & Lafresnaye, 1837 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Гутура́ма західна[2] (Euphonia laniirostris) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
_(4947176477).jpg)
Довжина птаха становить 10-15 см, вага 13-16,5 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, спина, крила і хвіст синювато-чорні з синім металевим відблиском, собливо помітним на спині і надхвісті. Нижня частина тіла золотисто-жовта. У самиць верхня частина тіла переважно оливково-зелена, крила і хвіст чорнуваті, нижня частина тіла темно-ливково-жовта, груди мають оливковий відтінок, середина живота жовта. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорнуваті.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- E. l. crassirostris Sclater, PL, 1857 — від Коста-Рики до західної Венесуели;
- E. l. melanura Sclater, PL, 1851 — схід Колумбії, Еквадору і Перу і північ центральної Бразилії;
- E. l. hypoxantha Berlepsch & Taczanowski, 1884 — захід Еквадору і північний захід Перу;
- E. l. zopholega (Oberholser, 1918) — схід центрального Перу (Хунін, Куско);
- E. l. laniirostris d'Orbigny & Lafresnaye, 1837 — від південно-східного Перу і північної Болівії і центральної Бразилії.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Західні гутурами мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії і Венесуелі. Вони живуть у вологих, заболочених і сухих тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях, на плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками, на висоті до 2200 м над рівнем моря. Живляться переважно ягодами омели, плодами фікусів і меластомових, а також іншими ягодами і плодами, доповнюють свій раціон дрібними безхребетними.
На півночі ареалу сезон розмноження триває з березня по вересень, на півдні ареалу з грудня по березень. Гніздо кулеподібне, будується самицею і самцем, розміщується на дереві. Воно складається з зовнішньої частини, сплетеної з гілочок і рослинних волокон і внутрішної, встеленої мохом, пухом або іншим м'яким матеріалом. В кладці від 3 до 5 яєць. Інкубаційний період триває 14 днів. Пташенята покидають гніздо через 16-20 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них приблизно 10 днів[4]. Насиджує лише самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Euphonia laniirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 05 червня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finches, euphonias, longspurs, Thrush-tanager. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 05 червня 2022.
- ↑ Eli Geffen & Yoram Yom-Tov. Are incubation and Fledging periods longer in the tropics?. „Journal of Animal Ecology”. 69, ss. 59-73, 2000.
Джерела[ред. | ред. код]
- Notes on the Nesting of the Thick-billed Euphonia in the Panama Canal Zone (englisch; PDF-Datei; 268 kB)
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |