Гутянко Микола Наумович
| Гутянко Микола Наумович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Микола |
| Народився |
6 грудня 1916 Каплиця (хутір) |
| Помер |
1999 Луцьк |
| Поховання | Гаразджа |
| Громадянство |
 Російська імперія,.svg){kind=small} УНР, СРСР,  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | літун |
| Посада | капітан технічних служб |
| Військове звання |
 Капітан |
| Рід | Гутянко |
| Батько | Наум |
| У шлюбі з | Мотря |
| Діти | Анатолій, Антоніна |
Гутянко Микола Наумович — радянський літун, ветеран війни, учасник бойових дій. Народився 06.12.1916 року на хуторі Каплиця Глухівського району Сумської області, за старим поділом. Помер 1999 року у Луцьку, похований у селі Гаразджа Волинської області Луцької міської територіальної громади.
Сім'я[ред. | ред. код]
Народився у сім'ї звичайного селянина. Його батько працював візником у місцевих поміщиків на хуторі Воздвиженськ Шосткинського району (раніше Глухівського). Майже всі його брати служили у Радянській Армії. У сім'ї було 7 дітей, Мотря 1897 р.н., Катерина 1900-15.10.1901,Семен 1900-21.03.1901, Юліан 20.06.1902-01.04.1903, Лаврентій 08.08.1904-?, Іван 1906-1942[1], Ягор (Георгій) 07.08.1912-21.01.1984[2], Степан 27.07.1914-13.11.1941[3][4], Микола 06.12.1916-1999.[5]
Його брата Степана, лейтенанта було розстріляно 1941 року за сфабрикованою справою, у дезертирстві.[3]
Життєпис[ред. | ред. код]
З 1937 року починає свою службу у Радянські Армії. Брав участь у Другій світовій війні у якості пілота, лейтенант, а потім, капітан технічних служб[6]. Мав поранення. Після війни продовжив службу до 1960 року. Проживав у Луцьку. Мав сина Анатолія та двох дочок, Антоніну та Віру. Антоніна померла у дорослому віці. Був нагороджений медалями «За перемогу над Німеччиною у Великій вітчизняній війні 1941–1945 рр.», Медаль «За бойові заслуги», Медаль «За взяття Кенігсбергу», Орден Червоної Зірки, Орден Вітчизняної війни II степеню[6].[7]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Книга пам'яті України 1939-1945.
- ↑ Пам'ять народу.
- ↑ а б Книга пам'яті України 1939-1945.
- ↑ Пам'ять народу.
- ↑ СТЕПАНОК, Андрій (2021). Козацькому роду нема переводу (українська) . Київ. с. 67.
- ↑ а б Пам'ять народу.
- ↑ https://1418museum.ru.