Гуцул Іван Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Андрійович Гуцул
Народження 25 січня 1959(1959-01-25) (59 років)
Недобоївці, Хотинський район, Чернівецька область
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр живопис
Навчання Одеське художнє училище
Діяльність художник
Напрямок станковое та монументальне малярство(пейзаж, натюрморт, портрет)
Роки творчості З 1990 по даний час
Вплив В.В. Кушнірюк (заслужений художник України), А.І. Лоза (народний художник України); Т.І. Єгорова, Б.М. Негода (заслужений художник України), Н.О. Урсу (доктор мистецтвознавства, професор)
Твори „Млин” (1995), „Надвечір’я” (1996), „Осіння дорога” (1997), „Півонії” (1998), „Портрет доньки” (1999)
Премії переможець конкурсу «Скандинавська хвиля» 2012 р. (диплом Гран-прі), переможець відкритого конкурсу Німеччини з мистецькою акцією: «Unsere Region macht Schule» – диплом 2015 р.
Звання ступінь кандидата мистецтвознавства

Гуцул Іван Андрійович (нар. 25 січня 1959(19590125), с. Недобоївці, Хотинського району, Чернівецької області)  – живописець, художник-педагог.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Народився 25 січня 1959 р. у с. Недобоївці, Хотинського району, Чернівецької області. З 1966 по 1974 р. вчився у Недобоївській ЗОШ; 1973-1974рр. в Хотинській художній школі; 1974-1978рр. в Одеському художньому училищі ім. М.Б. Грекова; 2008-2012рр. – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Серед викладачів – члени НСХ України В.В. Кушнірюк (заслужений художник України), А.І. Лоза (народний художник України); Т.І. Єгорова, Б.М. Негода (заслужений художник України), Н.О. Урсу (доктор мистецтвознавства, професор). Працював у колі художників А.П. Крилова (заслужений художник Росії, академік), В.Я. Акімова (народний художник республіки Татарстан).

Працював як художник-живописець та оформлювач в різних державних установах (1980-1995); художник-живописець у фахових структурах НСХ України (1995 по 2001); викладач у власній приватній художній школі «Ренесанс» в Німеччині, м. Брамше з філіями в м. Льоне, Кльоппенбург, Оснабрюк (2001-2011). З 2012 р. викладач кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва Кам’янець-Подільський національного університету імені Івана Огієнка[1]. Член НСХ України (1999), член громадської організації професійних художників Кам’янець-Подільського «АРТ-Простір» (2012). 23.02.2014 р. захистив кандидатську дисертацію «Мистецька діяльність Володимира Гаґенмейстера у контексті розвитку культури Кам’янеччини у першій половині ХХ ст.» за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури», отримав ступінь кандидата мистецтвознавства.

Творча та наукова діяльність[ред. | ред. код]

Роботи знаходяться: в художній галереї К-ПІМЗ («Вид на старе місто», полотно, олія, 80х60), в Львівському художньому музеї («Домініканський собор» п.о. 81х59), в Українському національному музеї («На Спаса», п.о.70х70, «Вітряк», п.о., 50х60), музеї генерал-губернатора Канади м. Оттава ( «Могила мого діда», п.о., 50х60), колекції президента Німеччини Крістіана Вульфа («Портрет президента К. Вульфа», п.о., 60х50), приватних збірках і галереях України та за кордоном. Відбулось понад 15 персональних виставок в Україні й і за кордоном (Німеччина, Нідерланди).

Опубліковано у фахових збірниках України та за кордоном близько 25 статей мистецтвознавчого і науково-методичного характеру у співавторстві з професором Н. Урсу видана монографія «Володимир Гаґенмейстер: життя і творчість».

У статті "Особливості сакральної архітектури протестантів України..." розглядається проблема використання християнської символіки в сакральній архітектурі протестантів України. Тезисно подається ретроспектива стильового становлення і розвитку християнської храмової архітектури з часу періоду катакомб до виникнення протестантської архітектури. Розглядається символіка християнства в контексті використання її протестанскими конфесії .. Проводиться короткий стильової аналіз протестанской архітектури періоду трьох хвиль протестантизму в Україні. Піднімаються питання шляхів розвитку організації художнього простору будинків молитви сучасних протестантів України, християнської і національної самоідентифікації віруючих протестантів.[2]

Визнання[ред. | ред. код]

Іван Гуцул – переможець конкурсу «Скандинавська хвиля» 2012 р. (диплом Гран-прі), переможець відкритого конкурсу Німеччини з мистецькою акцією: «Unsere Region macht Schule» – диплом 2015 р.

Джерела[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]