Гюнтер Ангальт

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ангальт.

Гюнтер Ангальт
нім. Günther Otto Friedrich Anhalt
Народився	23 січня 1906(1906-01-23)  Бреслау, Сілезія, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	27 квітня 1945(1945-04-27) (39 років)  Берлін, Німецький Райх
Учасник	Друга світова війна і Битва за Берлін
Військове звання	Штандартенфюрер
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Медаль «За вислугу років у СС» (8 років) Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія) Офіцер ордена Зірки Румунії Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Золотий німецький хрест Бронзовий нагрудний знак ближнього бою Йольський свічник СС Цивільний знак СС Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова» Штурмовий піхотний знак в бронзі Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами»

Гюнтер Отто Фрідріх Ангальт (нім. Günther Otto Friedrich Anhalt; 23 січня 1906, Бреслау — 27 квітня 1945, Берлін) — німецький офіцер, штандартенфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

1 липня 1932 року вступив у НСДАП. В 1933 році став одним із перших членів штабної охорони СС «Берлін». 27 липня 1934 року направлений на тримісячні курси військової підготовки в Ютербог і був призначений в 2-гу навчальну роту. З 17 жовтня 1934 року — командир 7-ї роти лейбштандарту. 22 травня 1939 року рота була почесним караулом під час зустрічі графа Галеаццо Чано і Йоахіма фон Ріббентропа, яка завершилась підписанням Сталевого пакту.

З 28 серпня 1939 року — командир взводу 5-ї роти лейбштандарту. Учасник Польської кампанії, 7 вересня був поранений разом із своїм командиром Вільгельмом Монке.З 10 травня 1940 року — командир 7-ї роти 2-го батальйону. Учасник Французької кампанії. З 6 квітня 1941 року — командир 1-ї інженерної роти. Учасник Німецько-радянської війни. З 5 липня 1942 року — командир 3-го батальйону 2-го моторизованого піхотного полку лейбштандарту, потім переведений у військову поліцію СС і призначений командиром 2-го полку бойової групи фон Готтберга. З 1 липня 1944 року — командир поліцейської бригади СС «Ангальт», з 13 листопада — піхотного полку військ СС (болгарського №1), з березня 1945 року — 98-го піхотного полку СС. Учасник битви за Берлін. Загинув у бою.

Звання

• Кандидат в офіцери рейхсверу (1 квітня 1924)
• Анвертер СС (1 липня 1932)
• Манн СС (1 липня 1932)
• Шарфюрер СС (8 травня 1933)
• Обершарфюрер СС (1 жовтня 1933)
• Гауптшарфюрер СС (1 березня 1934)
• Унтерштурмфюрер СС (8 березня 1935)
• Оберштурмфюрер СС (9 листопада 1936)
• Гауптштурмфюрер СС (30 січня 1940)
• Штурмбаннфюрер СС (1 вересня 1941)
• Оберштурмбаннфюрер СС (22 листопада 1943)
• Штандартенфюрер СС (1 липня 1944)

Нагороди

• Йольський свічник (16 грудня 1935)
• Цивільний знак СС (№31 272)
• Почесний кут старих бійців
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (16 жовтня 1939)
  • 1-го класу (25 січня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (29 березня 1940)
• Штурмовий піхотний знак в бронзі (2 жовтня 1940)
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років) (31 грудня 1940) — отримав 2 медалі одночасно.
• Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 1-й клас (Болгарія) (6 липня 1942)
• Орден Зірки Румунії, офіцерський хрест (3 вересня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1942)
• Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами» в сріблі (1943)
• Німецький хрест в золоті (16 червня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (12 серпня 1944)
• Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (31 серпня 1944)

Посилання

• Біографія і нагороди Ангальта. [Архівовано 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.]