Гюнтер Кортен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гюнтер Кортен
нім. Günther Korten
Bundesarchiv Bild 183-H30054, Günther Korten.jpg
Народження 26 липня 1898(1898-07-26)
Німецька імперія Кельн
Смерть 22 липня 1944(1944-07-22) (45 років)
Третій Рейх Вольфшанце, біля Растенбурга, Східна Пруссія
explosive device[d]
Поховання Мюнхен
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Люфтваффе Люфтваффе
Рід військ військово-повітряні сили
Роки служби 19141944
Звання Luftwaffe epaulette Generaloberst.svg Генерал-полковник Люфтваффе
Командування Повітряне командування «Дон»
1-й повітряний флот
Начальник Генерального штабу Люфтваффе
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден крові
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Орден Заслуг (Угорщина)
Кавалер ордена «Святий Олександр» (Болгарія)
Орден Михайла Хороброго
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами
За поранення (нагрудний знак)
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Нарукавна стрічка «Крит»
Кримський щит
Гюнтер Кортен у Вікісховищі?

Гюнтер Кортен (нім. Günther Korten; нар. 26 липня 1898, Кельн — пом. 22 липня 1944, Вольфшанце, біля Растенбурга) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, начальник Генерального штабу ОКЛ (1943—1944), генерал-полковник Люфтваффе (1944, посмертно). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1941). Помер від отриманих поранень від вибуху бомби під час заколоту 20 липня 1944 у Вольфшанце.

Біографія[ред. | ред. код]

Гюнтер Кортен народився 26 липня 1898 року в Кельні в сім'ї архітектора Хуго Кортена (1855-1931) і його дружини Марії (1866-1942). 2 вересня 1914 року добровольцем вступив до армії і був зарахований в 34-й польовий артилерійський полк (2-й Лотаринзький). 1 грудня 1914 був призначений фенріхом і 3 грудня переведений в 8-й саперний батальйон. 18 жовтня 1915 був проведений в лейтенанти. 28 жовтня 1916 батальйоні зв'язку 15-ї піхотної дивізії. З 26 січня по 31 травня 1919 командував саперною ротою Добровольчого корпусу.

1 червня 1919 був призначений командиром роти батальйону «Рейнланд» в складі рейхсверу. 9 вересня 1919 командир 10-го саперного батальйону, з 1 січня 1921 командир 6-го саперного батальйону. З 1 травня 1924 року ад'ютант і офіцер постачання 6-го саперного батальйону. 31 липня 1925 був проведений в обер-лейтенанти. 1 листопада 1927 був прикомандирований до 6-му артилерійському полку.

З листопада 1928 по жовтень 1929 року проходив підготовку на секретних льотних курсах в Липецькому авіацентрі. 1 листопада 1929 року в складі штабу 1-ї дивізії був прикомандирований до Берлінської службі аерофотозйомки (нім. Bildstelle Berlin), яка займалася підготовкою військової розвідки. З 1 жовтня 1933 офіцер для особливих доручень при головнокомандуючому Сухопутними військами. 1 квітня 1934 року перейшов в люфтваффе і перебував на штабній посаді.

З 1 жовтня 1934 офіцер Генерального штабу при статс-секретаря Імперського міністерства авіації Ерхарда Мільхе. З жовтня 1935 по вересень 1936 року проходив курс навчання штабного офіцера при Військовій академії. 1 жовтня 1936 був призначений командиром 122-ї розвідувальної групи і комендантом авіабази в Пренцлау. У серпні 1937 року був переведений в Імперське міністерство авіації. 1 жовтня 1937 призначений начальником 4-го відділу Управління особового складу ОКЛ. З 13 березня 1938 року начальник оперативного відділу (Ia) в штабі командувача люфтваффе в Австрії, а 1 квітня призначений начальником штабу. З лютого 1939 начальник штабу командування люфтваффе «Остмарк».

18 березня 1939 начальник штабу 4-го повітряного флоту, брав участь в Польській кампанії [3]. 19 грудня 1939 начальник штабу 2-го авіакорпусу. 21 лютого 1940 переведений в штаб 3-го повітряного флоту, а 11 червня призначений начальником штабу. Брав участь у Французькій кампанії і Битві за Англію.

15 січня 1941 року був знову призначений начальником штабу 4-го повітряного флоту, бере участь в Балканської кампанії і вторгненні в СРСР. 24 серпня 1942 прийняв командування 1-го авіакорпусу, одночасно з 26 серпня очолював оперативну авіагрупу «Дон», що діяла в районі Сталінграда і підтримувала групу армій «Дон». З квітня 1943 1-й авіакорпус, очолюваний Кортеней, вів активні бойові дії в Криму. З 12 червня 1943 року — командувач 1-м повітряним флотом, який діяв на радянсько-німецькому фронті.

Після самогубства Ганс Єшоннек 19 серпня 1943 був терміново викликаний до Берліна і 25 серпня призначений начальником Генштабу люфтваффе (офіційно затверджений 3 вересня 1943). У вересні 1943 року заснував спеціальну інспекцію штурмової авіації (нім. Inspektion der Schlachtflieger), якій були підпорядковані всі групи пікіруючих бомбардувальників, групи безпосередньої підтримки військ, групи швидкісних бомбардувальників, а також всі підрозділи «винищувачів танків» (нім. Panzerjägerverbände) [3] . Після поразки під Курськом, перемоги союзників на Сицилії і в Південній Італії, і почастішали нальотами на Німеччину важких бомбардувальників прийняв рішення про необхідність захищати Третій рейх від вторгнення і перекинути авіачастині зі Сходу і з області Середземномор'я в Німеччину [5].

20 липня 1944 року був присутній на нараді в Ставці Гітлера в Растенбурзі, коли полковник Штауффенберг поставив під стіл портфель з бомбою. Під час вибуху отримав важкі поранення, від яких через два дні помер в госпіталі. Похоронна церемонія проходила 3 ​​серпня 1944 року в Танненберзькому меморіалі.

Військова кар'єра

Нагороди[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5
  • Mitcham, Samuel W. Jr. (2007). Retreat to the Reich. Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-3384-7.
  • Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn, Berlin, S. 157
  • Jörg Nimmergut: Deutsche Orden und Ehrenzeichen bis 1945. Band 4. Württemberg II – Deutsches Reich. Zentralstelle für wissenschaftliche Ordenskunde, München 2001, ISBN 3-00-00-1396-2
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал авіації
Гельмут Форстер
Kommandierender General eines Fliegerkorps.svg
командир
повітряного командування «Дон»

24 серпня 1942 — 11 червня 1943
Наступник:
генерал-лейтенант
Альфред Манке
Попередник:
генерал-полковник
Альфред Келлер
Chef einer Luftflotte Version 1.svg
командувач 1-го повітряного флоту

12 червня23 серпня 1943
Наступник:
генерал-лейтенант
Курт Пфлюгбейл
Попередник:
генерал-полковник
Ганс Єшоннек

Начальник
Генерального штабу Люфтваффе

4 вересня 1943 — 22 липня 1944
Наступник:
генерал авіації
Вернер Крейпе