Гібони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Hylobates[1][2]
Hylobates lar
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Надродина: Людиноподібні (Hominoidea)
Родина: Гібонові (Hylobatidae)
Рід: Hylobates
Illiger, 1811
Типовий вид
Hylobates lar
Linnaeus, 1771
Ареал розселення видів роду Hylobates
Ареал розселення видів роду Hylobates
Види
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hylobates
EOL logo.svg EOL: 14569
ITIS logo.svg ITIS: 572836
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9578
Fossilworks: 40891

Гібони (Hylobates) — один з чотирьох родів гібонових, що мають ареал розповсюдження в Південно-Східній Азії. Раніше був єдиним родом в родині, але з початку ХХІ сторіччя в категорію родів були також виділені номаскуси, сіаманги і хулоки[3]. Гібони є найбільш різноманітним і широко поширеним родом гібонових. Представники цього роду мають 44 хромосоми і часто мають кільце білого хутра навколо обличчя[2].

Анатомія[ред. | ред. код]

Довжина тіла гібонів 45-90 см. Звичайна вага від 5-8 до 13 кг. Статура досить граціозна. Передні кінцівки сильно подовжені. Є невеликі сідничні мозолі. Перший палець кисті досить довгий. У зап'ясті є центральна кістка. Зовнішній ніс добре розвинений. Волосяний покрив густий, забарвлення сильно варіює від чорного або бурого до темно-жовтого, майже кремового або білуватого. У Hylobates lar кисті і стопи білі, обличчя оточене білим волоссям. Щічні зуби гібонів чотирибугорчаті.

Поширення[ред. | ред. код]

Гібони мешкають у густих тропічних лісах — до 2400 м над рівнем моря.

Ареал[ред. | ред. код]

Гібони мешкають на територіях від Південного Китаю (Юньнань) до Західної та Центральної Яви. Ареал розповсюдження — індійський штат Ассам, китайська провінція Юньнань, півострови Індокитай і Малакка, пагорби Тенассерім на кордоні Таїланду і М'янми, острови Суматра, Хайнань, Ментавай, Ява і Калімантан.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Ведуть деревний спосіб життя, на землю спускаються рідко. Харчуються переважно рослинами (листям, плодами), але поїдають також і різних безхребетних і хребетних (комах, павуків, пташенят і яйця птахів). По гілках пересуваються за допомогою брахіації. Тримаються невеликими групами з 2-б осіб, що, як правило, представляють окрему сім'ю. Вагітність — 200—212 діб. У виводку зазвичай одне дитинча. Статева зрілість настає у віці 6-10 років. У неволі тривалість життя до 23 років.

Систематика[ред. | ред. код]

Гібриди[ред. | ред. код]

Гібриди Hylobates muelleri та Hylobates agilis зустрічались на острові Калімантан[4].

Кладограма[ред. | ред. код]

Кладограма підродини гібонових:

Гибонові (Hylobatinae)
|--Сіаманг (Symphalangus)
|--N.N.
     |--Номаскус (Nomascus)
     |--N.N.
        |--Хулок (Hoolock)
        |  |--Західний хулок (Hoolock hoolock)
        |  |--Східний хулок (Hoolock leuconedys)
        |
        |--Гібони (Hylobates)
            |--Кампучийський гібон (Hylobates pileatus)
            |--N.N.
                |--N.N.
                |   |--Карликовий гібон (Hylobates klossii)
                |   |--Серебристий гібон (Hylobates moloch)
                |
                |--Гібон Мюллера (Hylobates muelleri)
                |--N.N.
                    |--Чорнорукий гібон (Hylobates agilis)
                    |--Білорукий гібон (Hylobates lar)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Groves, C.P. (2005). «Genus Hylobates». In Wilson, D. E.; Reeder, D. M. Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Baltimore: Johns Hopkins University Press. pp. 178—181. OCLC 62265494. ISBN 0-801-88221-4.
  2. а б в Geissmann, Thomas. Gibbon Systematics and Species Identification. Процитовано 2006-04-13. 
  3. Mootnick, A.; Groves, C. P. (2005). A new generic name for the hoolock gibbon (Hylobatidae). International Journal of Primatology 26 (26): 971–976. doi:10.1007/s10764-005-5332-4. 
  4. Payne, J. and Francis, C. (2005). A Field Guide to the Mammals of Borneo. Kota Kinabalu, Sabah, Malaysia: Sabah Society. с. 230. ISBN 967-99947-1-6. 

{{Taxobox | name = Hylobates