Гігрофор жовтувато-білий
Гігрофор жовтувато-білий | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Hygrophorus eburneus (Bull.) Fr., 1838 | ||||||||||||||
Синоніми[1] | ||||||||||||||
Agaricus eburneus Bull. Gymnopus eburneus (Bull.) Gray | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Мокриця жовтувато-біла, гігрофор жовтувато-білий (Hygrophorus eburneus) — гриб родини гігрофор (Hygrophorus).
Будова[ред. | ред. код]
За формою шапка випукло розпростерта, з опущеними краями, здається гладенькою і до того вкрита тонким шаром слизу. Під шапкою пластинки опускаються аж до ніжки, вони широкі, товстенькі та не густі, кремового кольору. Ніжка завдовжки до 10 см, завширшки — до 1,5 см, білого кольору, вкрита слизом, є лусочки, досить міцна, але в середині порожниста. Молоді плодові тіла мають випуклу, білу шапку в діаметрі 4—5 см. Ніжка циліндрична, центральна, завдовжки до 5—6 см.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
У наших лісах мокриця жовтувато-біла починає утворювати плодові тіла на початку вересня, щоправда, їх у цей час небагато. Сезон триває аж до жовтня, до перших приморозків.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Гриб їстівний, належить до четвертої категорії. Мокриця жовтувато-біла багата на корисні речовини. Кількість білків у свіжих грибах досягає 5 %, а у висушених — 22 %. Ці гриби вживають свіжими та маринують.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hygrophorus eburneus (Bull.) Fr.. Index Fungorum. CAB International. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 25 серпня 2010.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С. 12.
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |