Гігрофор пізній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гігрофор пізній
P1050922w.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Гігрофорові (Hygrophoraceae)
Рід: Мокриця (Hygrophorus)
Вид: Гігрофор пізній
Біноміальна назва
Hygrophorus hypothejus
Fr. (Fr.), 1838
Синоніми
Agaricus hypothejus Fr. 1821

Limacium hypothejum (Fr.) P. Kumm., 1871
Hygrophorus aureus Arrh., 1863
Limacium aureum (Arrh.) Ricken, 1910

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hygrophorus hypothejus
EOL logo.svg EOL: 1029777
MB: 175092
IF: 175092

Мокриця бура, гігрофор пізній (Hygrophorus hypothejus (Fr.) Fr.) — їстівний гриб родини гігрофорових — Hygrophoraceae.

Будова[ред.ред. код]

Шапка (3-6) 10 см у діаметрі, тупо-конусоподібна, опукло- або плоскорозпростерта, з опушеним краєм, бурувато-оливкова, оливково-коричнева чи рудувата, пізніше світлішає до жовтої, золотисто-жовтої, слизька, гола, іноді притиснуто-тонкорадіально-волокниста. Пластинки жовтуваті, згодом оранжевожовті, рідкі, вузькі, спускаються по ніжці. Спорова маса біла. Спори 7-10 Х 4-6 мкм, гладенькі. Ніжка 3-10 Х 0,5-1 см, спочатку з кільцеподібним залишком часткового покривала, щільна, лимонно-жовта, вгорі та біля основи біла, пізніше гола, слизька. М'якуш білий, під шкіркою жовтуватий, з приємним смаком і запахом.

Поширення та середовище існування[ред.ред. код]

Поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте у соснових лісах, здебільшого групами.

Практичне використання[ред.ред. код]

Збирають у вересні — листопаді. Зустрічається часто. Добрий їстівний гриб. Використовують вареним, смаженим, а також сушеним.

Джерела[ред.ред. код]

  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1979.


Гриб Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.