Гіг-економіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіг-економіка (англ. Gig Economy) — модель трудових відносин, що ґрунтується на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях. Прикладами такої економіки є сервіси Uber, Lyft, TaskRabbit, Grubhub[en], Postmates, Glovo.

Проблемою гіг-економіки вважають соціальну незахищеність працівників і розмиття відповідальності працівників і роботодавців. Працівники не мотивовані робити понаднормово, досягнувши свого рівня добробуту, вони перестають працювати.[1]

Свобода, яку отримують працівники, приносить також нестабільність фінансових надходжень, оскільки вони не мають визначеної заробітної платні і рухаються від клієнта до клієнта[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гіг-економіка: ризики і переваги [Management.com.ua]. www.management.com.ua. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 11 серпня 2020. 
  2. Миронова, Автор: Ірина (12 березня 2018). Гіг-економіка: 4 елементи для процвітання незалежних професіоналів. K.Fund Media (uk-UA). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 11 серпня 2020.