Гідрографія Азербайджану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта Кури

Азербайджан — відносно багата водними ресурсами країна. Тут знаходиться близько 8400 річок, з яких 850 мають довжину 10 км, всього 24 річки мають довжину понад 100 км. На території Азербайджанської Республіки є близько 250 озер з прісною і солоною водою. і більше 250 озер, частина яких висихає влітку. Територія водної поверхні Азербайджану становить 1,6 %.

Запаси поверхневих вод Азербайджану оцінюються в 19 млрд м³, включаючи 10 млрд м³ додаткових транскордонних вод.


Водні ресурси[ред. | ред. код]

Каспій[ред. | ред. код]

Басейн Каспійського моря

Каспійське море — найбільше в світі безстічне озеро, відіграє важливу роль у житті азербайджанського народу і унікально за фізико-географічному показниками. Досить відзначити, що флора і фауна Каспію багата ендемічними видами. Так, 90% осетрових у світі, що відрізняються своєю старовиною від інших видів риб, знаходяться саме в цьому морі.

Море розташувалося вздовж меридіана у формі латинської букви S, знаходиться між 47° 17 'східної широти і 36° 33' західної довготи. Протяжність Каспію уздовж меридіана становить близько 1200 км, середня ширина — 310, найбільші і дрібні широти дорівнюють, відповідно, 435 і 195 км. Внаслідок періодичної зміни рівня Каспійського моря, змінюється рівень його поверхні (дзеркало) і обсяг вод. В даний час рівень моря нижче рівня океану на 26,75 м. На даній позначці рівня моря площа його поверхні становить 392 600 км ², об'єм вод дорівнює 78648 км ³, що становить 44% загальних ресурсів озерних вод в світі. У цьому плані максимальну глибину — 1025 метрів, можна порівняти з Чорним, Балтійським і Жовтими морями, Каспій глибше Адріатичного, Егейського, Тірренського та інших морів.

Азербайджанська частина акваторії охоплює середню і південну частину моря, за солоністю Каспій значно відрізняється від вод світового океану. Солоність води в північній частині становить 5-6, середній і південній частинах 12,6-13,5 проміле. З існуючих в Азербайджані близько 300 грязьових вулканів більше 170 становлять острівні та підводні вулкани в азербайджанському секторі Каспію. Особливо багато їх на південному Каспії.

Річки[ред. | ред. код]

Територію республіки покриває густа річкова мережа. В Азербайджані є 8400 великих і дрібних річок. З них 850 мають довжину понад 10 км. Всього 24 річки мають довжину понад 100 км.

Річки в Азербайджані діляться на три групи:

  1. Річки, що відносяться до басейну річки Кури (Ганіх, Габіррі, Тюрян, Акстафа, Шемкір, Тертер та ін.)
  2. Річки, що відносяться до басейну річки Аракс (Арпа, Нахічевань, Охчучай, Акарі, Кендела та ін.)
  3. Річки, що безпосередньо впадають в Каспійське море (Самур, Кудіал, Велвел, Віляш, Ленкорань та ін.)

Річки Кура і Аракс найбільші річки Кавказу, є основними джерелами зрошення й гідроенергії.

Річка Кура (Кюр) в Азербайджані

Річка Кура бере початок на північно-східному схилі гори Гизилгядік, на ділянці максимальної височини в 2740 метрів. Кура протікає по території Грузії, входить на територію Азербайджану. Протікаючи по Кура-Араксинськой низовини, впадає в Каспійське море. Загальна протяжність Кури — 1515 км, на території Азербайджанської Республіки її довжина досягає 906 км. Площа басейну — 188 тисяч квадратних кілометрів. На річці Кура були зведені Мінгячевірское, Шамкірское і Енікендская водосховища, греблі, гідроелектростанції. За Верхньо-Карабаський і Верхньо-Ширванського каналах, проведеним з Мінгячевірского водосховища, зрошуються землі Кура-Араксинськой низовини. Кура має також судноплавний значення.

Річка Аракс бере початок на території Туреччини на Бінгельском хребті, поблизу міста Сабірабад (село Суговушан) зливається з Курой. Її протяжність становить 1072 км, площа басейну — 102 тисяч квадратних кілометрів.

Самур — найбільша річка на північному сході Азербайджану. Вона бере початок на території Дагестану, на висоті 3600 метрів і впадає в Каспійське море. Її протяжність дорівнює 216 км, площа басейну — 4,4 тисячі квадратних кілометрів.

Гірська річка в Масаллінском районі

В Азербайджані безліч гірських річок, більшість з них харчуються за рахунок снігу та дощів. Дрібні річки Балакянчай, Талачай, Катехчай, Кюрмюкчай, Кішчай та інші, русло яких починається з Великого Кавказу, на Алазань-Айрічайской долині з'єднуються з Алазань і Айрічаем.

Що беруть початок з Малого Кавказу Агстафачай, Товузчай, Асрикчай, Зяйямчай, Шамкірчай, Гянджачай, Кюрякчай, Тертерчай з'єднуються з Курой. Акерічай, Охчучай і Арпачай на території Нахчиванської АР, Нахчиванчай, Алінджачай, Гіланчай, Ордубадчай впадають у Аракс.

Озера і водосховища[ред. | ред. код]

На території Азербайджанської Республіки є близько 250 озер з прісною і солоною водою, що відрізняються за умовами харчування та освіти. З них можна назвати льодовикове за походженням Туфангель (льодовикового походження знаходяться в горах Великого і Малого Кавказу). На північно-східному схилі хребта Муровдаг розташована група озер обвально-запрудного походження: Гейгель, Маралгель, Гарагель, Батабат. Озера аггел, Сарису, Мехман, Аджигабул з'явилися в результаті тектонічних опускань. Найбільші озера — Гаджікабул (15,5 км²) і Беюкшор (10,3 км²).

З метою регулювання течії річок створені більше 60 водосховищ із загальним об'ємом в 19 млрд м³ і корисним об'ємом в 10 млрд м³. Найбільш значні з них Мінгечаурськоє водосховищі (загальний обсяг становить 16 млн м³), Араксинськой вододіл (1 млрд 350 млн м³), Шемкірская ГЕС (2 млрд 670 млн м³).

Назва Регіон Площа (кв. км.) Найбільша довжина (м) Найбільша ширина (м)
Гейгель Гейгельський район 0,791 2,500 600
Аджікабул Шірванський район 0,01668 6 000 3 000
Аділага Нахічевань 0,27
Акгель Агджабединський район 0,028
Маралгель Гейгельський район 0,23 300 150
Заллігель 250 90
Ордекгель Гейгельський район 60 40
Гарагель Гейгельський район 1,76

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]